Романтичні вірші на День Валентина

Вірші для День закоханих

Кохання ламає кригу, запалює у серці вогонь, дарує відчуття свободи, окрилює і надихає. Кохання всесильне. Могутність цієї стихії настільки велика, що в цілому світі не знайдеться народу, який не склав би чарівних віршів про почуття, перед яким безсилі моря і гори, відстань і час, сили людські і сама природа.

4 791 0

Закохані не даремне тягнуться до віршів, інтуїтивно відчуваючи, що тільки в поезії може знайти вихід почуття, яке переповнює душу. Прочитай і Ти для коханої людини один з цих прекрасних віршів на День Святого Валентина . От побачиш — Твоя «половинка» розтане від зворушливих рядків на її честь.

Етюд кохання

Кохати — нові землі відкривати,
Нюанси свіжі і відтінки нові.
Кохати — це щомиті дивуватись,
Це — задихатись з подиву — любові.

Це — припадати до джерел незнаних,
І дикої жаги не втамувати.
Порушувати дивовижні плани,
А потім дивовижніші сплітати.

Кипіти і згоряти од розпуки,
І все спізнати, все знайти в любові —
Шалене щастя і пекельні муки…
Коли не маєш риб’ячої крові.
(Іван Драч)

Весенний романс

Еще не царствует река,
Но синий лед она уж топит;
Еще не тают облака,
Но снежный кубок солнцем допит.

Через притворенную дверь
Ты сердце шелестом тревожишь...
Еще не любишь ты, но верь:
Не полюбить уже не можешь...
(Иннокентий Анненский
)

Вірші на День Святого Валентина, фото 1

Закохана

Ось на тому й ущухла злива,
Розійшлися з під’їзду всі.
Ти брела по струмках, щаслива
В загадковій своїй красі.

Били блискавки ще тривогу,
Розтинаючи небосхил, –
І веселка тобі під ноги
Опустилась, чудна, без сил.

Довго вітер уперто віяв,
Але чомусь і він тепер,
зазирнувши тобі під вії
У волоссі твоєму вмер.

Через вулиці нахололі
Повз очей зачарований хміль
Йшла ти в сонячнім ореолі
Невідомо куди й звідкіль.

Йшла, та й годі. Може, з роботи,
В магазини чи на базар.
Дріботіли маленькі боти
Об розчулений тротуар.

Не дивилася ні на кого,
Йшла й не чула, напевне, ніг.
Але щастя твоє ще довго
Голубіло з очей у всіх.
(Василь Симоненко)

Платье голубое

Платье голубое,
В волосах — цветы.
Ведь меня такою
Смог запомнить ты.

Эта живость взгляда,
Слова западня.
Мне тебя не надо,
И тебе — меня.

Чувства разбросали
По своей весне.
Так с какой печали
Снишься мне во сне?

В сердце стрелы метки.
Знаю не из снов:
Любишь все оттенки
Голубых цветов.
(Ольга Волкова)

Вірші на День Святого Валентина, фото 2

Люби мене, кохана

Люби мене, кохана, не переставай
Любов свою до мене проявляти,
До серця твоєго дверей не зачиняй,
Хоч як би не доводилось страждати.

Люби мене всім серцем і єством своїм,
Не дозволяй нізащо вогнику загaснуть!
Нехай твоя любов буде за приклад всім
І надиха мене на все прекрасне.

Кохай мене і вдень, і уночі,
В час пристрасті палкої, і в години болю;
Плекай любов і взимку, й навеcні, —
Бo ж нащо нам міняти нашу долю!

Кохана, вір, і все пройде, —
Як неприємний сон минеться,
І вітер хмари чорні рознеcе,
І знoву coнце нам всміхнеться.
(Ростислав Білоус)

Как неразгаданная тайна...

Как неразгаданная тайна,
Живая прелесть дышит в ней —
Мы смотрим с трепетом тревожным
На тихий свет ее очей.

Земное ль в ней очарованье,
Иль неземная благодать?
Душа хотела б ей молиться,
А сердце рвется обожать...
(Фёдор Тютчев)

Вірші на День Святого Валентина, фото 3

Моя царівна

Тобі одній, уявлена царівно,
Тобі одній дзвенять мої пісні;
Тобі одній в моєму храмі дивно
Пливуть молитви і горять огні.

Моє життя веде мене нерівно —
То на вершини, то в яри страшні, —
Та скрізь душа співає переливно
Про очі безтілесні і ясні.

У городі, де грають струни п’яні,
Де вічний шум, де вічна суєта,
Несу в душі слова твої незнані.

І серед поля, на яснім світанні,
Коли ще сном охоплені жита, —
Душа тебе, тебе одну віта.
(Максим Рильський)

Снова сон, пленительный и сладкий

Снова сон, пленительный и сладкий,
Снится мне и радостью пьянит,—
Милый взор зовет меня украдкой,
Ласковой улыбкою манит.

Знаю я — опять меня обманет
Этот сон при первом блеске дня,
Но пока печальный день настанет,
Улыбнись мне — обмани меня!
(Иван Бунин)

Вірші на День Святого Валентина, фото 4

Може, ти зі мною надто строга

Може, ти зі мною надто строга,
Та й чого б ти ніжною була?
Але ти в життя моє убоге
Зіркою яскравою ввійшла.

І нехай проміння те не гріє,
Що послала зірка здалека,
Та до неї лине й лине мрія,
Ніби світло, тиха і легка.

І не треба долі дорікати,
Всіх не може обігріть вона:
Нас до тебе горнеться багато,
Але ж ти одна.
(Василь Симоненко)

Ночь

Звезды сыплются. Ткань облаков
Серебрится при лунных лучах;
Ночь глядит из-за старых дубов,
Свет играет на сонных листах.

Синий воздух волнами плывет,
Он прозрачен, и свеж, и душист;
Ухо слышит, едва упадет
Насекомым подточенный лист.

Под кустом в траве искра горит,
Чей-то свист замирает вдали,
Кто-то в чаще весь в белом стоит...
Сказки детства на ум мне пришли.

Как при месяце кроток и тих
У тебя милый очерк лица!
Эту ночь, полный грез золотых,
Я б продлил без конца, без конца!
(Иван Никитин)

Вірші на День Святого Валентина, фото 5

Читай також:

Помітили орфографічну помилку? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Рейтинг

4 791 0

оцінити публікацію

Додатив замітки

Коментарі до: Романтичні вірші на День Валентина

Щоб залишити коментар   авторизуйтесь

Коментарі:

Немає результатів.