Роль Переяславської ради в українській історії

Роль Переяславської ради в українській історії

Хтось каже, що ця подія не мала аж такого важливого значення, а хтось вважає, що вона була справді доленосною для України. Напевно, Тобі вже доводилося чути дискусії про Переяславську раду. Що ж відбулося 18 січня 1654 року?

4 267 0

У цей день гетьман Богдан Хмельницький скликав загальну військову раду у Переяславі. На ній мали вирішити питання про відносини між Військом Запорізьким та Московським царством. Для чого ж були потрібні ці переговори? Річ у тім, що Гетьманщина — українська козацька держава — потребувала захисту.

У результаті антипольського повстання під проводом Богдана Хмельницького вона начебто й стала незалежною, проте не була настільки міцною, аби домогтися міжнародного визнання і закріпити свої позиції. Отже, потрібен був протекторат когось сильнішого. Цілих три великі держави претендували на те, аби Гетьманщина так чи інакше від них залежала: Річ Посполита (проти гніту якої й боролися козаки), Османська імперія та Московське царство. До кого ж звернутися за допомогою? Зрештою Хмельницький обрав Москву.

Переяславська рада

Переяславська рада. Художник — Михайло Хмелько.

Зробити козацьку державу захищеною і при цьому зберегти її автономію — такою була мета. Та що з цього вийшло?

Отже, 18 січня 1654 року Військо Запорізьке склало присягу московському цареві. Так звучить офіційна версія. Тим цікавіше дізнатися, що ж ховається під нею. Козаки вимагали, аби їхня угода з Москвою була закріплена присягою з обох сторін. Проте царський посол Василій Бутурлін відмовився присягнути козакам від імені царя.

Хто ж уклав угоду, яка, на думку багатьох істориків, особливо сильно вплинула на шлях розвитку української державності? У той день московському царю присягнуло менш ніж 300 людей. То чи можна говорити про те, що український народ одностайно підтримав цю домовленість?

Більшість вояків не була присутня на раді, а деякі визначні полковники просто відмовилися складати присягу. А що ж казати про усіх інших? Після ради до присяги мало бути приведене й населення Гетьманщини: представники від Москви відвідали з цією метою близько 120 населених пунктів. Проте жінки і селянство залишилися «за кадром», а в козаків та міщан присягу переважно брали силою. Отже, виразити свою незгоду шансів практично не було. Хоча не погоджуватися було з чим: про це говорить хоча б той факт, що переяславські домовленості були усними і дуже неконкретними.

Переяславська рада

То чи могла громадськість радіти такій угоді? Тим більше, що вона стала нібито першим кроком на довгому шляху зближення України та Росії, де остання почувалася значно сильнішою. І зараз Росія вважає Переяславську раду подією, що означала возз'єднання росіян та українців — звісно ж, під проводом Москви. І ще одне: чи помічав Ти коли-небудь, як Росія возвеличує чи віддає шану комусь із козацьких ватажків? Напевно, що ні. Проте Хмельницький і для Москви — справжній герой: адже завдяки йому українці присягнули російському царю.

Тож не дивно, що Тарас Шевченко у своїй поезії сприймав Богдана Хмельницького як зрадника: він визволив український народ від впливу Речі Посполитої, та одразу ж зробив його залежним від Московії.

Та чи був Хмельницький справді зрадником — хтозна. Багато істориків сходиться на тому, що він просто зробив неправильний вибір. Гетьман хотів бачити українську козацьку державу вільною і міцною, проте обрав союзника, який мав на Гетьманщину зовсім інші плани.

Помітили орфографічну помилку? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Рейтинг

4 267 0

оцінити публікацію

Додатив замітки

Коментарі до: Роль Переяславської ради в українській історії

Щоб залишити коментар   авторизуйтесь

Коментарі:

Немає результатів.