Про Мирона Вітрогона

Кажуть, ще коли Мирон був простим хліборобом, до його оселі вдерлися злодії, намагаючись викрасти зерно.Побачивши грабіжників, він не лише не перешкоджав їм, але й допоміг підняти важку ношу на плечі. Дуже соромно стало злодіям від такої нечуваної доброти, і вони повернулися до чесного життя, а все награбоване раніше віддали власникам. Це і було першим дивом незвичайного чоловіка Мирона.

Побачили мешканці Крита, що Мирон справедливий та милосердний, і подумали, а чому б його не вибрати єпископом? Отримавши таке високе звання, Мирон почав творити справжні дива. Коли місту загрожувала повінь, одним помахом руки він повернув річку Тритон у її русло, забезпечивши людям спокійне життя.

На Русі Мирон отримав прізвисько Вітрогон — 21 серпня (а за старим стилем, 9-го) часто дули сильні вітри. «Вітри-вітрогони пилюку погнали по білому світу, заридали по красному літу» — говорили в народі.

За сьогоднішнім днем навіть погоду передбачували. Якщо на Мирона дме тихенький вітерець, осінь буде тепла та сонячна, якщо ж дощить, стається буря чи ураган, осінь видасться дощовою та холодною. А випаде іній — наступне літо буде напрочуд врожайним.

А скільки загадок існує про вітер! Цього дня дорослі неодмінно загадували їх дітям: «Без рук, без ніг, а двері відчиняє», чи «Без рук, без ніг, полем нишпорить, співає та свище, дерева ламає, до землі траву прихиляє».

Часто на Мирона бувало холодно, навіть перші заморозки вдаряли. Тож не даремне наші мудрі предки примовляли: «На Мирона всьому час: тримай рукавички про запас!»