Другий Святвечір

Такий звичай існує здавна. Вечором 18 січня, який в народі іменують «другим Святвечором», «голодною кутею», хтось із членів родини після вечері вибігав на вулицю, брав палицю і чимдуж гримав по стіні чи причілку. Іноді такі залякування супроводжувалися ще й словесними погрозами:

Геть, кутя, з покуття,

А ти, узвар, іди на базар.

Таким був переддень Водохреща на Сході нашої Батьківщини. Західні регіони полюбляли проганяти не лише кутю і мороз, а й вовків. Ще перед вечерею чоловіки стріляли з пістолів — лише після цього ритуалу можна було приступати до трапези.

В давнину вірили, що ця ніч сповнена дивами. Навіть худоба цієї ночі розмовляє між собою. Але в жодному разі не намагайся підслухати! Правда то чи ні, не знаю, але так мені оповідали старі люди.

Звичайно ж, що найбільше цього дня шанують воду. Вона збагачується цілющою життєдайною силою, здатна лікувати від усіляких хвороб, поранень, очищати від поганих думок і намірів.

19 січня, на Водохреща, люди збиралися біля водоймищ. Священик занурює у воду хрест, після чого вона вважається освяченою. Опісля усі бажаючі набирають священної водички, а найсміливіші — занурюються у крижану воду.

Український народ дуже спостережливий. За багато років святкування Водохреща зібрано чимало прикмет. Ось деякі з них:

Якщо цього дня ясна й холодна погода — на посушливе літо, похмура й сніжна — на рясний урожай.

Під час освячення води йде сніг — добре роїтимуться бджоли і колоситимуться хліба.

Якщо в цей день зоряна ніч - вродять горіхи і ягоди.