Баньян — дерево-ліс

Цей зелений красень знаходиться в Індійському ботанічному саду містечка Хаурі і, чесно кажучи, більше схожий на парк, або діброву.

Можливо саме тому баньян ще називають «дерево-ліс», бо ж у нього не один, а тисячі стовбурів.

Нині Великому баньяну близько 250 років. Займає він 1,5 га та має 3300 повітряних коренів.

Говорячи мовою біологів, баньян — це Фікус бенгальський. Його червоні плоди служать прекрасним кормом для птахів та комах.

Як же з одного маленького дерева може вирости величезний, густий ліс? Все просто: спочатку виростає одне-єдине деревце, з гілок якого виходять паростки, що тягнуться до землі.

Звичайно, більшість з них засихають. Та паростки, яким все ж вдалося досягнути земної поверхні, пускають корені та згодом стають міцними стовбурами. І ось вже в дерева два стовбури, потім три, чотири і так до нескінченності, на скільки вистачить площі.

Баньян — національне дерево Індії. Кажуть, під цим деревом часто сидів Будда, і саме під баньяном до нього прийшло просвітлення. В Індії вірять, що це дерево росло ще в райському саду.

Придивись уважніше до загадкових стовбурів-коренів. Чи не нагадують вони Тобі, бува, танцюючих багаторуких індійських богів?

Назву фікусу бенгальському дали європейці. Мандрівники з Португалії та Англії помітили, що індуські торговці (banias) часто збираються під цим величним розлогим деревом для розмови та відпочинку. Так з’явилася назва «banias tree», що згодом скоротилася до слова «баньян».

Росте баньян в Бангладеш, Індії та на о. Шрі-Ланка. Розростаючись, він здатен перетворитися на величезне дерево, що займає кілька гектарів та має окружність крони довжиною 610 м.