Село без доріг

Заїжджі туристи прозвали Гітхорн Голландською Венецією, адже замість доріг поміж чепурними будиночками розлилися численні водні канали, якими і пересуваються місцеві жителі.

Гітхорн заснували ще в 1230 році. Місцеві жителі помітили, що в селі, прямісінько біля їхніх будівель сила силенна торфу, тож негайно почали розкопки. Спочатку на місці видобутку з’явилися ями, потім — озера, а пізніше й цілі водні канали розлилися блакитними скатертинами.

Єдиною доріжкою в селі є велосипедна, все інше — це водні канали загальною довжиною 7, 5 км.

Помилуватися живописними околицями селища можна катаючись на човні або катері з електродвигуном. Цікаво, що працюють вони зовсім безшумно, не порушуючи миру і спокою довколишніх осель.

Будиночки стоять на маленьких острівцях і з’єднані між собою за допомогою невеличких дерев’яних мостів. Всього їх в селі налічують більше 50.

Популярним селище стало в 1960-х роках, коли режисер з Нідерландів Берт Хаанстра показав його в своєму кіно.

Нині в Гітхорні проживають 2 620 мешканців.

Вздовж будинків з одного боку йде вузенька асфальтова доріжка — єдина, по якій можна рухатись пішки.

Майже всі дахи в селі покриті соломою — болотиста місцевість забезпечує достатньою кількістю очерету.

Вздовж каналів розвішені «дорожні» знаки, такі ж, як і в звичайному місті, є світлофори, діє правосторонній рух.

Знаходячись у Гітхорні, немов поринаєш у казку з охайними будиночками, солом’яними дахами та квітучими алеями. Чарівна атмосфера, що панує в селі, приваблює сюди тисячі цікавих туристів.