Середньовічні студенти: бідність, свобода, поезія
Студентські роки — особливі. Ще трохи — і Ти переконаєшся в цьому на власному досвіді. А поки що я розповім Тобі про середньовічних «мучеників науки» – вагантів. Їхнє життя дуже відрізнялося від буднів сучасних студентів, проте дещо залишилося незмінним ще з тих далеких часів: свобода, подорожі, пригоди і творчість!
В ХІ столітті у Європі молоді люди отримували освіту в школах при кафедральних соборах. Однак різні міста славилися різними науками: десь були гарні вчителі музики, десь — математики, ще десь — медицини. Тож допитливі учні кочували з одної школи в іншу, аби вдосконалити свою освіту.
А вже в ХІІ-ХІІІ століттях у Європі зароджуються перші університети: Паризький, Болонський, Оксфордський, Кембриджський, Тулузький. І коли раніше вищу освіту здобували люди, які хотіли мати духовне звання, то тепер навчатися масово захотіли й миряни. Студентів стало так багато, що далеко не всі випускники могли знайти собі церковний прихід, місце в канцелярії або вчительство. Тож їм доводилося подорожувати і жити за рахунок подаянь абатів, єпископів та світських сеньорів, віддячуючи за це латинськими славослів'ями.
Болонський університет
Ось як з'явилися ваганти (саме слово «vagantes» із латини перекладається як «мандрівний»). Аби отримати різнобічну освіту, вони подорожували від одного університету до іншого. Змінювати міста і навіть країни було не так вже й страшно, адже в іноземному університеті не потрібно було опановувати нову мову: навчання усюди відбувалося на латині.
Словосполучення «бідний студент» було тоді справедливим як ніколи: постійні блукання погано впливали на матеріальне становище вагантів. А що вже й казати про тих, хто після університету не знаходив місця, де міг би заробляти собі на прожиття!
Утім, якщо ваганти й скаржилися на свою нелегку долю, то робили це у веселих віршах та піснях. Мандруючи дружними ватагами, вони створювали особливу поезію, насичену метафорами, іронією чи сарказмом. Ти точно знаєш пісню, яка розпочинається з таких рядків:
«Во французской стороне,
На чужой планете,
Предстоит учиться мне
В университете».
Так от, її створили ваганти, а ми знаємо її вже у сучасному перекладі на російську мову.
Бідні, голодні, спраглі знань і пригод, охочі до буйних гулянь та веселощів, іронічні, творчі та вільні — ось такими були середньовічні ваганти. А Тобі хотілося б відчути їхню особливу свободу?
Середньовічні студенти: бідність, свобода, поезія
Щоб залишити коментар авторизуйтесь
Коментарі: