Вірші для Дідуся Мороза
Яка найбільш хвилююча і радісна мить шкільного новорічного свята? Звичайно ж, читання дітлахами зимових віршів і вручення подарунків самим Дідусем Морозом. А Ти вже обрав, чим дивуватимеш чарівного гостя та його вірну супутницю Снігуроньку? Якщо ні, тримай добірку веселої новорічної поезії від Пустунчика.
Одним з цих чудових дитячих віршиків Ти зачаруєш серце Діда Мороза, і тоді новорічний чарівник подарує Тобі найбажаніший гостинець. А після Нового року, у розпал зимових свят, Ти можеш порадувати поетичними рядками бабусю та дідуся, завітавши якось до них у гості.
Лісова ялинка
В
лісі випав білий сніг,
Наступає
новий Рік.
Стали
думати звірята,
Як
зустріти добре свято.
— Ось
ялинка зелененька,
Ні
велика, ні маленька.
Ми
прикрасимо її,
Заспіваємо
пісні.
Білка
принесла горішки,
Їжачок
гриби та шишки,
Ведмежатко
—
пряники
Та
смачні медяники.
Дятли,
снігурі й синиці
Посідали
на ялинці.
І
сказали: «Пишну хвою
Ми
прикрасимо собою».
Дуже
гарна і розкішна
У
звірят ялинка вийшла!
(В.
Паронова
)
Что такое Новый год?
Что
такое Новый год?
Это
все наоборот:
Елки
в комнате растут,
Белки
шишек не грызут,
Зайцы
рядом с волком
На
колючей елке!
Дождик
тоже не простой,
В
Новый год он золотой,
Блещет
что есть мочи,
Никого
не мочит,
Даже
Дедушка Мороз
Никому
не щиплет нос.
(Е.
Михайлова)
Зайчикові вуха
Сіє,
віє, завіва
Снігом
завірюха,
А
у зайчика, хоч плач,
Дуже
змерзли вуха.
Він
і валянки узув,
І
вдягнув кожуха,
А
з-під шапки, ну, хоч плач.
Виглядають
вуха.
— І
чого ти зажуривсь? —
Цокотять
синички.
— Ти
б собі вдягнув на вуха
Теплі
рукавички!
(В.
Каменчук
)
Зима
Сидить
зима під вербами
У
білому кожусі,
Руками
срібнобілими
Сніги
на землю трусить.
Зима
вдягає віхолам
Пухнасті
сорочки,
Вплітає
в коси вербочки
Біленьки
стрічечки.
Сидить
зима під вербами
Снує
вітрів потік,
А
з лісу в білих валянках
Виходить
Новий рік.
(Л.
Новікова)
Ялинка
Раз
я взувся в чобітки,
Одягнувся
в кожушинку,
Сам
запрігся в саночки
І
поїхав по ялинку.
Ледве
я зрубати встиг,
Ледве
став ялинку брати,
А
на мене зайчик —
плиг!
Став
ялинку віднімати.
Я
—сюди,
а він —
туди...
«Не
віддам, —
кричить, —
нізащо!
Ти
ялинку посади,
А
тоді рубай, ледащо!
Не
пущу, і не проси!
І
цяцьками можно гратись:
Порубаєте
ліси —
Ніде
буде і сховатись.
А
у лісі срізь вовки,
І
ведміді, і лисиці,
І
ворони, і граки,
І
розбійниці-синиці».
Страшно
стало... «Ой,
пусти!
Не
держи мене за поли!
Бідний
зайчику, прости, —
Я
не буду більш ніколи!»
Низько,
низько я зігнувсь,
І
ще нижче скинув шапку...
Зайчик
весело всміхнувсь
І
подав сіреньку лапку.
(О.
Олесь)
Здравствуй, Новый год!
Снова
пахнет свежей смолкой,
Мы
у елки собрались,
Нарядилась
наша елка,
Огоньки
на ней зажглись.
Игры,
шутки, песни, пляски!
Там
и тут мелькают маски…
Ты
—медведь,
а я —
лиса.
Вот
какие чудеса!
Вместе
встанем в хоровод,
Здравствуй,
здравствуй, Новый год!
(Н.
Найденова)
Даруночки
зими
Білі,
ніжні, мов пір’їнки,
Тихо падали
сніжинки.
Білосніжний снігопад
Вкрив
вночі і ліс, і сад.
Будуть зранку
малюки
В сніжки
гратись залюбки.
Зліплять бабу снігову
—
Величезну,
мов живу.
От так радість
дітворі
На санчатах мчать з гори!
Сніжки,
лижі, ковзани —
Це
даруночки зими!
(Т.
Корольова
)
Вірші для Дідуся Мороза
Щоб залишити коментар авторизуйтесь
Коментарі: