Українська мова — сильна і самодостатня

Існує думка, що саме з діяльності преподобного Нестора і починається писемна українська мова. Тож день, коли вшановують цю видатну постать, недарма зробили Днем української писемності — адже це підкреслює, що наша мова зародилася багато століть тому і пройшла довгий шлях розвитку.

Натомість український народ упродовж кількох століть привчали до думки про вторинність, несамостійність нашої мови, нерідко називаючи її тільки діалектом. Однак, за гіпотезами лінгвістів, українська мова почала формуватися ще у VI–IX століттях. У різні періоди свого існування наша мова поєднувала в собі елементи давньоруської писемної мови, українсько-білоруської, слов'яноукраїнської, староукраїнської та церковнослов'янської.

Ти, безперечно, знаєш, що зачинателем сучасної української мови вважають І. Котляревського, а основоположником — Т. Шевченка. І, звісно ж, Тобі відомо про те, скільки заборон та утисків витримала наша мова, перш ніж стати державною мовою незалежної України. Чого вартий був тільки Валуєвський циркуляр 1863 року, який забороняв навчання, а також друк книжок українською мовою! А Емський указ 1876 року не дозволяв ще й ввозити україномовні книги до Російської імперії та видавати матеріали, перекладені на українську — навіть тексти для нот! Не найкращі часи переживала українська мова і за радянської влади — жорстокі репресії знищили величезну кількість інтелігентів, які прагнули розвивати нашу мову і культуру.

Якщо українська мова пережила стільки ударів, то чи варто сумніватися у тому, що вона — сильна і самодостатня? А про те, яка вона красива, милозвучна, а головне — рідна, зайве й казати!

Любімо і розвиваймо нашу мову, адже саме вона — одна з найяскравіших ознак українського народу, саме вона формує нашу сутність. Саме цією мовою ми думаємо, саме нею виражаємо свої найщиріші емоції. Тож вона — найцінніша часточка нас самих.