Знаменитий новорічний указ

20 грудня 1699 рокуПетро І видав указ, за яким переносив початок року на 1 січня. До того часу на Русі Новий рік святкували 1 вересня, в день, коли простий люд віддавав царю данину.

Початок року та нового століття в столиці відзначали шумно та з розмахом. Згідно з наказом царя, до свята кожен мав прикрасити свій дім ялиновим та сосновим гіллям, вітати друзів та близьких з Новим роком, дарувати подарунки та веселитися.

На Червоній площі влаштували небачений доти феєрверк, салюти з пушок та зброї, а москвичам дозволили стріляти з мушкетів та пускати ракети біля своїх подвір’їв.

Після маскараду цар запрошував до палацу наближених можновладців на триденну трапезу. Двері до святкової зали традиційно зачинялись на ключ, аби ніхто передчасно не покинув приміщення.

Вельмож, які не прийшли на святкування нібито через хворобу, оглядали лікарі. Якщо причина виявлялась не переконливою, хитруни змушені були заплатити штраф.

Зимовий Новий рік на Русі прижився не одразу. Однак неслухняних чекало суворе покарання.

Цікаво, що ялинки спочатку прикрашали не іграшками, а сухофруктами, горіхами, овочами і навіть яйцями.

До Нового року господині пекли пироги, варили компоти, готували розкішні страви зі свинини. А от птицю і зайчатину подавати було небажано, щоб з домівки, бува, щастя не відлетіло.

Ось так і прийшов до нас зимовий Новий рік з яскравими вогнями та розкішними ялинками, веселощами та дитячими розвагами, пекучими морозами та сніговиками.