​Маленькі справи для великої планети. Як звести кількість відходів до мінімуму?

Щодня ми викидаємо на сміття безліч поліетиленових пакетів, пластикових пляшок, обгорток. Побутові відходи, потрапляючи в ґрунт, річки та повітря, забруднюють їх на довгі роки: викликають небезпечні хвороби, отруюють навколишнє середовище шкідливими речовинами, стають пасткою для тварин і людей.

Лишень уяви собі: океанами Землі плавають цілі острови пластику! Та щоб очистити їх від бруду, не потрібно далеко їхати. Гори токсичного сміття опиняються в океані саме через нашу іще одну каву з собою (паперові стаканчики місять пластик і не переробляються) або поліетиленовий пакетик для яблук.

Пропоную кинути виклик сміттю, зменшивши кількість відходів до мінімуму. Як це зробити, дивись у статті.

Скільки років розкладається сміття?

Статистика вражає: щороку гине 100 тисяч тварин і мільйон птахів через те, що вони приймають пластикове сміття за їжу. При цьому пластикові пакети, якими людство користується щодня, можуть розкладатися від 100 до 1000 років, а пластикові пляшки — від 450 років і більше.

Серйозну загрозу планеті несуть і звичайні одноразові підгузки. Тільки в США їх щороку викидають понад 18 мільярдів. Вгадаєш, скільки часу вони розкладаються? Від 250 до 5000 років! Ось чому так важливо скоротити використання таких підгузків та перейти на багаторазові тканинні.

Скло дуже легко переробити, бо його виготовляють з природного матеріалу — піску. Та якщо скляна пляшка потрапить на сміттєзвалище, вона розкладатиметься мільйон років (за іншими даними, скло взагалі не розкладається в природі).

Шкіряне взуття розкладається протягом 30–45 років. Батарейки — 100 років. Нейлонова тканина, яку використовують для пошиття курток, спортивного одягу, — 30–40 років. Картон — 2 місяці. Пінопласт — не розкладається.

Батарейки, здавайтесь! Навіщо сортувати сміття?

Сортування сміття допомагає заощадити природні ресурси Землі та зберегти планету від навали токсичних відходів.

Сортуй та здавай на переробку папір, скло, алюмінієві бляшанки та пластик. Пам’ятай, використані батарейки не можна викидати на смітник. Краще здай їх у спеціальний пункт приймання. Так ти зменшиш вплив на екологію та не примножуватимеш смітників.

___________________________________________________________________________________________

Одна батарейка забруднює 400 л води або 20 м² ґрунту. Викинути батарейку на смітник означає зрубати два дерева чи вбити одного їжака.

Частка токсичних речовин від батарейок у побутовому смітті — близько 50%. За рік лише в Україні використані батарейки «дарують» річкам та ґрунту 40 кг ртуті, 160 кг кадмію, 260 тонн марганцевих сполук, 250 тонн натрієвих хлоридів.

___________________________________________________________________________________________

Поцікався, можливо, твій супермаркет пропонує функцію перероблення або утилізації певних упаковок, батарейок, енергоощадних лампочок.

Дізнайся, де у твоєму місті розташовані пункти приймання скла та макулатури. Підручники та зошити на твоєму столі — це зрубані дерева, користуйся ними обережно. Адже щоб виростити доросле дерево, потрібно 60 років.

Якщо ти живеш у приватному будинку, разом з татом і мамою розпочніть компостувати сміття. Для виготовлення компосту підходять бур’яни, листя, зіпсовані овочі та фрукти, деякі види сміття, відходи м’ясного виробництва тощо. Все це складають у великі купи або компостні резервуари, забезпечують зволоження і гарне провітрювання.

Готовий компост має вигляд і запах ґрунту. Це чудове добриво для вирощування сільськогосподарських рослин. Компост поліпшує структуру ґрунту і сприяє розмноженню дощових черв’яків, діяльність яких дуже корисна для рослин. Утилізація органічних речовин шляхом компостування не забруднює довкілля.

І все ж сортування не розв’язує проблему сміття глобально. Це лише маленький крок на шляху до зменшення споживання.

Заміни одноразові речі багаторазовими

Якщо кожного разу купувати безліч непотрібних дрібничок і намагатися їх сортувати, рано чи пізно можна «закопатися» в смітті. Тобі набридне щодня розбирати гори сміття по поличках, захочеться все кинути. Але вихід є!

Плануй покупки. Виходячи з дому, напиши список потрібних речей, дотримуйся його в магазині. Уникай спонтанних покупок, навіяних агресивною рекламою торгових марок.

__________________________________________________________________________________________

Чи знаєш ти? Коробки від цукерок (а також сірників та цигарок) непридатні для повторного використання, бо їхнє збирання, зберігання, повернення менш вигідні, аніж нове виготовлення. Тому після використання їх необхідно утилізувати. Купуй відповідально!

__________________________________________________________________________________________

Бери з собою багаторазову екоторбинку. Вона замінить тобі 30 і більше великих пластикових пакетів. Таку торбинку можна придбати, виготовити зі старих джинсів або розмалювати власноруч.

Обирай екологічне пакування. Віддавай перевагу скляним пляшкам, паперовим мішечкам, картонному пакуванню замість полімерних обгорток.

Прихопи контейнер — врятуй життя! Уникай ситуацій, коли без пластикового пакета ніяк. Вирушаючи за покупками з батьками, візьми з собою пластиковий контейнер. Він знадобиться для цукерок, фруктів і м’яса. Лоток з-під яєць теж можна використати повторно.

Увага! Торгові мережі не забороняють купувати товар у свою тару. Обов’язково попередь охоронця супермаркету, що прийшов з власним контейнером чи лотком.

Любиш спілкуватися з друзями за чаєм або кавою? Попроси бариста налити напій у власну термочашку, а не в одноразовий стаканчик. Таке просте екологічне рішення знизить використання пластику в світі та врятує життя морського птаха. Поясни навколишнім свою позицію, і дуже скоро ти станеш об’єктом для наслідування.

Скло замість пластика. Багаторазова скляна пляшечка для води — чудова альтернатива пластиковим. Літньої спеки втриматися від покупки води неможливо. Однак її легко взяти з дому. Скляних пляшечок — з веселими принтами, улюбленими героями та яскравими написами — шалене розмаїття. До того ж, скляна пляшка у твоєму портфелі — це вже модний екобренд.

Щастя, яке вбиває. Важко описати, скільки задоволення дітлахам приносять повітряні кульки! Сотні латексних куль, наповнених гелієм, щороку вилітають у небо під час випускних вечорів чи інших масових свят. Та чи замислюємося ми, якої шкоди вони завдають екології?

Ні, кульки не згоряють в атмосфері, а кольоровими латками падають на землю. Їх можуть випадково проковтнути птахи або риби. Вони можуть спричинити аварію, загибель людей. Дивись, якого лиха наробив запуск 1500 000 кульок у Клівленді (США) 1986 року. А спочатку це мав бути всього лише «безневинний» світовий рекорд.

Як тобі ідея відзначати День народження чи Останній дзвінок не запуском кульок, а висадкою хоча б одного деревця? Розкажи про згубний вплив кульок своїм друзям, і, можливо, саме твій клас започаткує корисну екотрадицію у вашій школі.

Екологія свідомості. Чому варто купувати менше?

Мода диктує нам: купуй більше, купуй частіше; цей светрик ідеально пасуватиме до нових джинсів, а туфлі немов створені під одну з твоїх 12 сумочок. В гонитві за популярними брендами зупинися на мить і задумайся: «А чи потрібна мені така кількість речей? Куди всі вони потраплять за кілька місяців?»

Впевнений, у твоїй шафі знайдеться чимало одягу, який ти вже не носиш, але викинути шкода. І не треба, адже є люди, які не можуть придбати новий одяг і потребують твоєї допомоги.

Дізнайся, де розташований найближчий до твого дому контейнер для одягу малозабезпеченим людям. Волонтери ремонтують одяг із контейнерів, віддають тим, хто його потребує, продають у благодійних крамницях. Непридатні до використання речі віддають на переробку.

Взуття, одяг та іграшки, що зберегли новий вигляд, віддай до дитячого будинку.

А старі матраци, килими чи пальта часто потребують притулки тварин для підстилання в холодну пору року.

То чому ж потрібно купувати менше одягу, адже його можна віддати на благодійність? Читай далі — ти будеш вражений!

Текстильна індустрія, що є частиною модної галузі, продукує більше вуглекислого газу, ніж авіа- та судноперевезення разом. У 2015 році модна індустрія використала 98 мільйонів тонн нафти. Нафта не відновлюється.

Щоб твоя нова сорочка була яскравою та привабливою, колір та принт часто наносять за допомогою токсичних хімікатів. За даними Greenpeace, деякі хімікати для нанесення фарби є канцерогенними, руйнівними для гормонів і здатні накопичуватися в організмі.

Як повідомляє видання Independent, фарбування тканин є другим забрудником води у світі після сільського господарства.

_________________________________________________________________________________________

На вирощення бавовни для однієї футболки потрібно 2700 л води та купа пестицидів, а щоб виготовити пару джинсів доведеться витратити 7 000 л води.

Американці, які дуже полюбляють статистику, кажуть, що 62 % жителів США мають у своєму гардеробі понад 10 футболок. Разом це близько 1,5 мільярда футболок. Якщо їх скласти в одну лінію, вони охоплять Землю 34 рази. А тепер уяви, скільки шкідливих барвників та хімікатів потрапляє у воду з їхнім фарбуванням!

_________________________________________________________________________________________

Однак не тільки масове промислове виробництво забруднює воду. Коли ми перемо одяг з поліестеру у пральній машинці, від нього відділяються невидимі часточки мікрофібри. Це і є мікроскопічний пластик. Звісно, він потрапляє у водойми, стає кормом для планктону та рухається далі харчовим ланцюгом.

Натуральні тканини — не завжди вихід. На фарбування органічної бавовни знадобиться більше води, аніж для одягу з поліестеру.

Загалом легка промисловість продукує 10 % усіх шкідливих викидів в атмосферу. Це другий показник після нафтової промисловості.

Загрозу довкіллю несе навіть чек із супермаркету або квиток для проїзду в тролейбусі. Ні, це не звичайний, а термопапір, бо містить токсичну речовину бісфенол А і не переробляється.

Такий папір може спричинити онкозахворювання, ожиріння, порушити роботу нервової, ендокринної системи людини. А якщо чек потрапить до макулатури, то забруднить весь перероблений папір. Викидати у сміття, компостувати такі чеки теж не можна. Ще одна мотивація купувати менше, правда?

Відмовся від друкування чека без нагальної потреби. Найкращий спосіб розпрощатися з чеками і талончиками — віддати їх на спалення у місцеву компанію з утилізації відходів.

Разом з батьками підтримуйте важливі екологічні ініціативи у своєму місті, як от прибирання місцевості чи введення єдиного електронного квитка на громадський транспорт.

Нуль відходів як стиль життя

Третина усіх продуктів у світі псується, або її викидають. Це близько 1,3 мільярда тонн продуктів щороку. Найчастіше псуються фрукти й овочі. Розвинені країни таким чином втрачають 680 мільярдів доларів. Поряд з цим усі ми даремно втрачаємо природні ресурси Землі, витрачені на їхнє вирощування: чорноземи, питну воду, свіже повітря, енергоресурси. Як це змінити?

Почни зі свого раціону та щоденних звичок.

• Екологи всього світу наполегливо радять людству споживати менше червоного м’яса. Великі сільськогосподарські ферми є лідерами з викидів вуглекислого газу (14–18 % проти 13,5 % викидів CO₂ транспортної галузі), який впливає на глобальне потепління.
• Не викидай продукти на смітник. Якщо маєш бутерброд, який вже не хочеш їсти, поділися з другом. Не встигаєш доїсти щось — заморожуй.
• Користуйся громадським транспортом (він перевозить більше людей, ніж персональний транспорт, звідси — менше викидів CO₂) їзди на велосипеді, більше ходи пішки.
• Якщо бачиш у соцмережах корисну екологічну інформацію, ділися нею з друзями. Долучайся до важливих екологічних проєктів. Не гроші, а чиста річка та свіже повітря — найкраще, що можуть подарувати дорослі своїм дітям. Переконай в цьому своє оточення.
• Сортуй, здавай на переробку та компостуй відходи. Намагайся менше купувати.
• Економ енергоресурси (виходячи з кімнати, вимикай світло; закривай кран під час чищення зубів; не розморожуй продукти під струменем води; користуйся енергоощадними приладами).

Прагни зменшити кількість сміття, яке продукуєш. Одна з методик — 5R: refuse, reduce, reuse, recycle, rot (відмовляйся, зменшуй споживання, використовуй повторно, переробляй, компостуй). Хвали себе та шукай мотивацію.

Пам’ятай, екосвідомість — це не дивацтво, а стиль життя, усвідомлення особистої відповідальності за майбутнє планети.

Читай також:

• Лего-павучок та їжачок. Екологічна казка,
• Портали маленької краплинки. Екоісторія,
• Жабенятко-моднячок і мильні бульбашки.