Куди відлітають птахи на зиму і як знаходять шлях додому?

Куди зникають птахи на зиму? Кумедні міфи з минулого

Всього якихось 200 років тому люди навіть уявити собі не могли, що пернаті долають тисячі кілометрів, аби перезимувати в теплі й комфорті. Яких тільки вигадок не знала орнітологія (наука про птахів)!

Сам Аристотель вважав, що багато птахів, як от ластівки та шуліки, на зиму впадають у сплячку, а деякі й взагалі трансформуються в інший вид. Так, за уявленням філософа, горихвістка, яку він спостерігав тільки влітку, восени перетворюється на вільшанку, яку вчений бачив лише взимку.

До фантастичних версій Аристотеля, який жив ще до нашої ери, прислухалося багато вчених. Навіть кілька століть тому вони були впевнені, що ластівки та серпокрильці зимують на дні озер, занурившись у мул. Були й такі, що вважали птахів занадто тендітними для перетину морів і океанів, тому «відправляли» їх зимувати на Місяць! Європейці та жителі Північної Америки вірили, що менші пташки подорожують на спинах більших.

Сенсаційне відкриття!

Однак 21 травня 1822 року сталася сенсація! Неподалік німецького Мекленбурга в тілі вбитого лелеки знайшли 80-сантиметрову стрілу, що наскрізь пронизувала шию птаха. Стріла була нетутешня і належала одному з африканських племен. Пернатий відчайдух зі стрілою в горлі зумів подолати весь міграційний маршрут, повернувшись із екваторіальних місць зимівлі додому.

Ця історія пролила світло на таємниче зникнення птахів узимку. Опудало славнозвісного лелеки-стріли і нині можна побачити в зоологічній колекції Університету міста Росток.

Неодноразові повідомлення про білих лелек з африканськими стрілами в тілі допомогли зробити відкриття: європейські птахи зимують в екваторіальній Африці. Проте точно визначити місця, куди відлітають пернаті на зиму, дозволило кільцювання. Його природознавці почали виконувати з 90-х років ХІХ століття.

Куди відлітають птахи на зиму?

Вважають, що кільцювання започаткував датський учитель природознавства Ханс Мортенсен. Чоловік почепив алюмінієві кільця на ластівок, що водилися біля школи. Минув рік — і птахи повернулися! Це була перша спроба зробити помітки на птахах.

Вивчаючи міграцію ластівок за допомогою кільцювання, вчені визначили, що ці маленькі сміливці долітають аж до ПАР. Закарпатські ластівки, приміром, долають Сахару і проводять зиму в Центральній Африці. Її ж облюбували й українські солов’ї. Це — повні мігранти.

Однак є і часткові, які мігрують зовсім недалеко. Шпаки, які мешкають у Великобританії, залишаються в країні протягом усієї зими. Сюди ж зимувати прилітають і шпаки Скандинавії, поділяючи територію з птахами-резидентами.

Журавлі зимують в Ірані, Індії, Іраку або Африці. Жайворонки відлітають до Індії або на північ Африки. Зозулі проводять зимові місяці на півдні Азії або в Африці.

Чемпіоном дальніх перельотів є полярний крячок, мешканець Арктики. Щороку птах летить на інший кінець Землі, мігруючи з Північного полюсу на Південний. Зимує в Антарктиді та Австралії. Цікаво, що летить він не навпростець, долаючи 30–40 тисяч кілометрів на рік.

На якій висоті мігрують птахи?

Більша частина співочих птахів мігрує на висоті 500–2000 метрів. А це висота 2–4 Ейфелевих веж. Деякі крилаті піднімаються майже на 7 кілометрів над землею. На 8-кілометровій відстані від землі були зареєстровані лебеді, а гірські гуси — на висоті 9 кілометрів над землею.

Дрібні пернаті можуть летіти безперервно протягом 70–90 годин, пролітаючи чотири тисячі кілометрів. Швидкість їх польоту — 30 км/год. Великі птахи мігрують зі швидкістю 80 км/год.

Як птахи знаходять дорогу при перельотах?

Однозначної відповіді на це питання у вчених досі немає. Науковці вважають, що поведінкою птахів керує, зокрема, інстинкт. Аби перевірити цю гіпотезу, голландський вчений А. Пердек провів експеримент зі шпаками.

Окільцювавши кілька тисяч пташок, він перевіз їх із Нідерландів до Швейцарії і випустив на волю. Молоді пташки, що мігрували перший раз у житті, вирушили на південний захід. Завдяки інстинкту шпакам вдалося обрати правильний напрямок. Але в підсумку вони відхилилися від курсу і опинилися значно південніше місця зимівлі. Молодим пташкам нічого не лишалося, як перезимувати в Іспанії та на півдні Франції. А дорослі шпаки, які мали досвід сезонних перельотів, показали, що володіють снайперською навігацією і чудово орієнтуються в просторі. Птахи одразу ж проклали новий маршрут на захід та північний захід і легко досягли звичного місця зимівлі — Великобританії.

Вдень для птахів ключовим орієнтиром при виборі напрямку польоту є розташування Сонця. Оскільки пернаті бачать поляризоване світло, вони запросто знайдуть дорогу і під час негоди.

Орієнтування птахів за Сонцем прагнув перевірити Густав Крамер, який у 1950-х роках спостерігав за шпаками у неволі. З настанням весни птахи прагнули летіти на північний схід. Навіть коли їхні клітки повертали у різні боки, напрямок не змінювався. Тоді вчений змінив розташування системи дзеркал так, аби сонячні промені падали з протилежного боку. І — диво! — шпаки змінили напрям перельоту на протилежний.

Однак нові експерименти Крамера, коли штучне світило не переміщувалося, показали, що восени птахи всеодно прагнуть у напрямок звичних місць зимівлі. Це довело наявність у пернатих внутрішнього годинника, за яким вони визначають час доби та пору року.

Звісно, мігруючи, птахи керуються і наземними орієнтирами — розташуванням гір, долин, річкових русел. Так вони знаходять звичні місця для відпочинку та харчування.

Вночі птахи шукають дорогу за зорями. Вперше цю гіпотезу перевірили Франц та Елеонора Зауер. Коли вчені привезли птахів до планетарію та увімкнули зоряну карту осіннього неба, птахи полетіли на південний захід. А коли змінили карту зірок на весняну, птахи стрімко повернули на північний схід. Карту зоряного неба птахи вчать ще у гнізді!

А що, коли вночі небо вкрите хмарами? Ще один орієнтир для крилатих мандрівників — магнітні поля . Земля — це гігантський магніт, в якому лінії магнітного поля тягнуться між Південним та Північним полюсами. Мозок птаха містить спеціальний орган, який здатен ці поля реєструвати. Частики заліза, що є у дзьобі, теж допомагають птахові визначити своє розташування відносно магнітного поля Землі.

Велика кількість птахів, як от гуси та лебеді, вчать маршрути сезонних перельотів, подорожуючи з дорослими особинами. А зозулям доводиться шукати дорогу самотужки, завдяки вродженим інстинктам.

Чому птахи мігрують?

Причина не лише в морозах та відсутності корму. З настанням холодів багато птахів невиправдано летить далі на південь, аніж потрібно для комфортної зимівлі. Але навіщо? Вчені схиляються до думки, що це пережиток минулого, генетична пам’ять, яка штовхає птахів на південь, як і в далекі часи Льодовикового періоду.

Чому ж птахи не залишаються у теплих краях назавжди? На чужині їх чекає багато небезпек: хижаки, сезони дощів, посухи та браконьєри. Якби європейські птахи залишилися в Африці, почалася б жорстока боротьба за будь-що: воду, корм, території проживання. Перелітним птахам було б важко витримати конкуренцію з птахами-резидентами. На півночі ж сприятливий клімат для гніздування, більше корму і менше небезпечних хижаків.

Кожен рік приносить нові відкриття, що пояснюють багато загадок пташиних міграцій. Часто результати досліджень геть відкидають попередні теорії. Вирішення старих загадок призводить до появи нових, і здається, що число їх не зменшиться, поки злітають в повітря крикливі пташині каравани...

Читай також:

• Зимові птахи України,
• Її величність ворона,
• Пернаті рекорди: вище, швидше, сильніше!