Муж — верный, а ответ — правильный

У російській мові слово «верный» справді вживають у значенні «правильний». От і ми це скопіювали: ведуча телевізійної вікторини каже щасливому переможцю, що він відповів на всі запитання вірно, а автор наукової статті пише, що міркування його колеги виявилися невірними. Проте українській мові не властиве таке вживання слова «вірний».

Звернімося до народної творчості. У пісні співається: «Ой вийди, вийди, дівчино моя вірная». А прислів'я мудро стверджує: «Без вірного друга великая туга».

Отже, вірний — це відданий; той, хто заслуговує на довіру; той, хто не зрадить; а ще — стійкий, такий, який не боїться випробувань. Пошукаймо приклади у літературі. Михайло Старицький пише:

Знов зрина жадання
Тихої розмови,
Щирого братання,
Вірної любові!

А ось — фрагмент вірша Наталі Забіли:

І я учитимусь як слід,
І буду вірним сином
Найкращої на цілий світ
Моєї Батьківщини!

Тож тепер, коли хочеш сказати «вірний», переконайся, що вживаєш його у правильному значенні: відданий, той, на кого можна покластися.

Якщо ж у Твоєму реченні слово «вірний» можна з легкістю замінити на «правильний» – так і роби! А коли хочеш додати своїй мові мальовничості — подумай: можливо, замість русизму «вірний» Тобі підійдуть ще якісь слова? Наприклад:

• правдивий;
• певний;
• справедливий;
• надійний;
• слушний.

Ось поглянь, як їх можна використовувати:

• замість «вірно зауважив» – «слушно зауважив»;
• замість «вірний засіб» – «надійний засіб»;
• замість «на вірному шляху» – «на правдивому (правильному) шляху».

Пам'ятаймо: вірною може бути кохана, а відповідь — тільки правильна! ;)