Андріївські вечорниці — весела забава!
Чи знаєш Ти, яке свято колись було одним із найвеселіших для української молоді? Вечорниці на Андрія — це й мальовничі народні звичаї, і ворожіння на судженого, і смачні страви, і навіть шалені пустощі, за які ніхто не насварить!
Святкові страви
Оскільки Андрія вже припадає на різдвяний піст, то й їжу готували пісну, проте різноманітну: на столі були страви з круп, гороху, капусти, грибів та риби. Звісно, не обходилося без голубців, а вареники — о, це був обов'язковий пункт у меню! Із капустою й картоплею, смаженою цибулькою і квасолею, вишнями, сиром, а для гадання на судженого та для хлопців — ще й із сіллю, перцем, борошном і навіть попелом чи клоччям!
Продукти на Андріївські вечорниці приносили переважно парубки. А ось дівчата мали потурбуватися про випічку — калиту й балабушки. Останні потрібні були для ворожіння. Воду на них дівчата мали нести із криниці чи ополонки в роті! Та мало кому вдавалося це зробити з першої спроби — хлопці перестрівали їх і смішили.
Кусання калити
Обрядовий хліб, що символізує сонце, хотів скуштувати кожен парубок. Та для цього він мусив дуже постаратися. Спочатку потрібно було виконати швидкий танець, не зачепивши коцюбу й рогачі, що лежали на підлозі. А вже потім дістатися до калити, підстрибуючи на коцюбі, учаснику дійства заважав дотепний хлопець — пан Калитинський.
Між ними відбувалася ось така розмова:
— Добрий вечір, пане Калитинський!
— Здоров будь, пане Коцюбинський!
— Чого пожалував?
— Калиту кусати.
— А я буду по зубах писати!
— А я вкушу!
— А я впишу!
— Ой чи впишеш, чи ні,
Я на білому коні.
Тільки якщо пан Коцюбинський не зважав на дотепи молоді й жодного разу не засміявся, він міг відкусити шматочок калити. А ось коли парубка вдавалося розсмішити — його обличчя розмальовували сажею.
Пустощі та збитки
День свободи, коли можна робити капості, за які не буде покарання — ось що таке свято Андрія. Дівчата, щоб дізнатися, чи вийдуть вони у найближчому році заміж, йшли на вулицю і питали в односельчан, наприклад, таке: «Бабо Соломіє, де Ваші кури?». А їм відповідали: «Мої кури у вівсі, щоб ви повіддавалися всі». Якщо ж хтось казав, що дівчина ще рік сидітиме вдома, вона дуже гнівалася: могла зняти у господині хвіртку чи закинути їй у комин кота! Утім, на таке йшли тільки найсміливіші дівчата. А ось хлопцям такі забави були ой як до смаку!
Наприклад, парубки могли зняти ворота у господарстві якогось юнака і принести їх у подвір'я дівчини, в яку він був закоханий. Вранці батьки прокидалися і йшли шукати ворота, знаючи, що там, де вони знайдуться, живуть їхні майбутні свати.
А Тобі було відомо про такі веселі українські звичаї? Який сподобався найбільше? ;)
Андріївські вечорниці — весела забава!
Щоб залишити коментар авторизуйтесь
Коментарі:
Оксана Заремба