Казковий вечір

Казковий вечір

Розсипалися-розлетілися світом зорі… На небі вони сяють далекими блискучими вогниками, а на Землі — сріблястими іскорками снігу. Хатинки тісняться на морозі, дерева у сутінках цвітуть білим інеєм — на землю тихо спускається казковий вечір.

17 т. 0

Із неба вечором зимовим
Все опадають зорі білі
І краєвидом цим чудовим
Замилувались заметілі.
Цвітуть дерева біло-сіро,
Убрались, наче наречені,
Та іній їм плете несміло
Вже срібні коси, не зелені.

Вечірню зірку я чекаю,
А на Землі зірок багато.
І я виходжу, поспішаю
Собі хоч пригорщу набрати.
Земля, мов небеса, палає
Сніжинок ясними вогнями.
А небо теж зірками грає.
Це світло бродить між світами.

Одна до одної хатини
Попритулялися близенько.
У ці морознії хвилини
Лиш гріються собі тихенько.

Двічі:

А вікна десь далеко сяють
І не страшні їм сніговії.
Тепла на душу навівають,
Одразу усмішка ясніє.

Слова: Вероніка Матвійчук
Музика :
Михайло Назарець
Виконує:
Ольга Лиманець

Помітили орфографічну помилку? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Рейтинг

17 т. 0

оцінити публікацію

Додатив замітки

Казковий вечір

Щоб залишити коментар   авторизуйтесь

Коментарі:

Немає результатів.