Пісні про сім'ю Ми із братом
Зворушливий діалог сестрички й старшого брата, що, немов птах, вилітає з рідного гніздечка в широкий світ, у доросле життя. Та не заросте стежина до батьківської домівки, коли в сім’ї панують любов, підтримка та доброта. Це обіцяють своїм батькам син і доня, щасливі діти люблячих батьків.
Знають рідні
мама з татом,
Нерозлучні ми
із братом.
Це наш захист
і опора,
Та розлука
мине скоро.
Братик виріс —
так буває,
Із гніздечка
вилітає,
Де ми всі його
любили,
Та пора
розправить крила.
(два останні рядки 2-чі)
Ти найбільша
радість в світі.
Як тебе нам не
любити?
Голосочок твій
лунає,
Як за душу
огортає.
Обійняти щиро
хочу,
Ніби пташечку
співочу.
Знаю, будеш
сумувати
І завжди мене
чекати.
(два останні рядки 2-чі)
Не сумуйте,
тату й мамо,
Бо ми скажемо
вам прямо,
Що стежиноньку
до хати
Ми не будем
забувати.
Бо така
батьківська доля:
Виростають син
і доня,
І з гніздечка
вилітають,
І батьки щораз
чекають.
(два останні рядки 2-чі)
Музика: Михайло
Назарець
Слова: Галина Сурікова
Виконують: Ольга та Віктор Ремша
Ми із братом
Щоб залишити коментар авторизуйтесь
Коментарі: