Ми із братом

Ми із братом

Зворушливий діалог сестрички й старшого брата, що, немов птах, вилітає з рідного гніздечка в широкий світ, у доросле життя. Та не заросте стежина до батьківської домівки, коли в сім’ї панують любов, підтримка та доброта. Це обіцяють своїм батькам син і доня, щасливі діти люблячих батьків.

1 355 0

Знають рідні мама з татом,
Нерозлучні ми із братом.
Це наш захист і опора,
Та розлука мине скоро.
Братик виріс — так буває,
Із гніздечка вилітає,
Де ми всі його любили,
Та пора розправить крила.
(два останні рядки 2-чі)

Ти найбільша радість в світі.
Як тебе нам не любити?
Голосочок твій лунає,
Як за душу огортає.
Обійняти щиро хочу,
Ніби пташечку співочу.
Знаю, будеш сумувати
І завжди мене чекати.
(два останні рядки 2-чі)

Не сумуйте, тату й мамо,
Бо ми скажемо вам прямо,
Що стежиноньку до хати
Ми не будем забувати.
Бо така батьківська доля:
Виростають син і доня,
І з гніздечка вилітають,
І батьки щораз чекають.
(два останні рядки 2-чі)

Музика: Михайло Назарець
Слова: Галина Сурікова
Виконують: Ольга та Віктор Ремша

Помітили орфографічну помилку? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Рейтинг

1 355 0

оцінити публікацію

Додатив замітки

Ми із братом

Щоб залишити коментар   авторизуйтесь

Коментарі:

Немає результатів.