Шкільне подвір’я
Улюблений шкільний дворик... Скільки спогадів пов'язано з ним! Бачив він і радість перемог, і міцну дружбу, і перші закохані погляди, і сум від низької оцінки. Щоосені він наповнюється дзвінким дитячим сміхом, щовесни — проводжає дітлахів на канікули. Та от настає пора розлучитися з рідним шкільним подвір'ям назавжди...
Вот настала
нам пора,
Мы прощаемся
с тобой,
Мы прощаемся
с тобою,
Дворик наш.
Школьный
дворик мой,
О тебе сейчас
Поведу
прощальный
Свой
рассказ.
Припев:
Я по нему
хотел пройти,
Почти как
десять лет назад,
Когда с
портфелем небольшим
Открыл я
двери в первый класс.
Но ни к чему
теперь слова,
Несбыточна
моя мечта.
Ведь детства
вновь не воротить,
И в прошлом
больше мне не жить.
На дворе уже
июль,
Дворик больше
не узнать.
Липы цвет
белеет мелом
На ветвях.
А недавно
здесь
Прозвенел
звонок.
Он последним
был
И для меня.
Слова:
Оксана Садурська
Музика:
Михайло
Назарець
Виконує:
Микола Матат
Шкільне подвір’я
Щоб залишити коментар авторизуйтесь
Коментарі: