Забуті ігри

Городки

Мабуть, це була найпоширеніша гра на Русі! В неї грали і селянські дітлахи, і знатні добродії. Збереглися фотографії, на яких сам Лев Толстой грає в городки. Гра полягає у вибиванні битами фігур, складених з дерев'яних брусків, на обмеженій ділянці «міста». Робити це треба з певної відстані. Переможцем вважається гравець або команда, що витратила на вибивання фігур найменшу кількість бит.

Лапта

Іноді цю гру називають варіантом американського бейсболу. А при Петрові I лапта використовувалася як спосіб підготовки солдатів до бою. В кінці 1950-х років в Росії почали проводити офіційні змагання. Мета гри — ударом бити відбити м'яч якнайдалі і пробігти по черзі до накресленої межі і назад, не давши суперникові «засалити» себе спійманим м'ячем. За вдалі пробіжки команді нараховуються бали. Виграє команда, яка набрала більше балів за встановлений час.

Пальники

Спочатку пальники не були дитячою ігрою: в неї грали дівчата і неодружені молоді чоловіки. Ведучим завжди вибирався хлопець, і ловити він міг тільки дівчину, тому гра давала можливість знайомитися, спілкуватися, вибирати наречену. Для ігри обирається відкрите просторе місце. Призначається ведучий — пальник, інші учасники шикуються парами один за одним. Остання пара біжить з двох боків уздовж колони.Пальник, не обертаючись, намагається засалити одного з них. Якщо гравці встигли взяти один одного за руки, перш ніж засалять одного з них, то вони стають попереду першої пари, а пальник знову водить. Гра повторюється.

Гуси-лебеді

Для гри на майданчику на відстані 10–15 метрів одна від одної креслять дві лінії — два «будинки». В одному знаходяться гуси, в іншому — їхній господар. Між «будинками під горою» живе «вовк» — ведучий. Після відомого всім діалогу «гуси» намагаються перебігти до «хазяїна», а «вовк» їх ловить. Спіймана «гуска» стає «вовком».

Вудка

У грі використовується мотузка з вантажем на кінці (або сучасні аналоги, наприклад, скакалка). Всі гравці (крім ведучого) повинні вишикуватися в коло, але так, щоб не заважати один одному. Ведучий стає в центр кола і починає крутити мотузку, щоб вона торкалася землі, проходячи під ногами учасників. Гравці повинні встигнути перестрибнути через мотузку, не зачепивши її.

Кульгава лисиця

Грати потрібно в кімнаті. У кутку окреслюється невеликий простір. Це лисяча нора. Вибирається ведучий — кульгава лисиця, він повинен засалити інших гравців, наздоганяючи їх тільки на одній нозі. У своїй норі лисиці дозволяється перепочити, стоячи на обох ногах. Інші гравці намагаються виманити лисицю з нори. Той, кого засалили, стає наступним ведучим.

Чижик

У центрі майданчика креслять коло діаметром 70–80 см, у центрі якого роблять невелике заглиблення. Туди кладуть чижик — невелику прямокутну палицю. Три сторони (грані палиці) позначають числами 1, 2, 3, а четверту — 10. Кількість гравців — від шести до десяти дітей. Перший гравець тримає в руці пласку биту. Він намагається так вдарити по виступаючому кінцю чижика, що лежить в заглибленні кола, щоб встигнути нанести другий удар і відкинути чижик, по можливості, далі від кола. Якщо гравці іншої команди зловлять чижик в повітрі, то починають гру самі. Якщо ж не впіймають, то починається підрахунок балів. І право бити знову залишається за цим же гравцем.

Вовк і вівці

Найвідповідніше місце для гри — поляна з кущами або узлісся. На початку гри вовк визначається за допомогою лічилки. Решта називаються вівцями. Ці гравці відвертаються, а вовк іде ховатися. Як тільки вовк сховається, він повинен крикнути: «Пора!». Після цього гравці обережно йдуть його шукати. Той, хто перший помітить вовка, кричить зі страху: «Вовк!», і всі інші кидаються врозтіч, подалі від вовка. Вовкові ж треба спіймати кого-небудь.

Змійка

У цій грі немає переможених. Учасники стають один за одним і беруться за руки. Стати треба так, щоб всі були обличчям в одну сторону. Попереду, в голову змійки, стає хто захоче. Цей гравець починає водити змійку, спочатку повільно, потім все швидше і швидше. Змійка буде заплутуватися, роз'єднуватися — всім весело!

Перстень

Гравці сідають в ряд і складають перед собою долоні човником. Ведучий затискає в долонях якийсь дрібний предмет, зазвичай монетку або перстень. Потім обходить всіх гравців по черзі, вкладаючи кожному в долоньки свої складені човником руки і примовляючи (рос.): «Я ношу-ношу колечко, и кому-то подарю». Так він непомітно вкладає цей предмет в долоні одного з гравців. Обійшовши всіх в ряду вимовляє (рос.): «Колечко-колечко, выйди на крылечко!». Гравець з перснем повинен схопитися з лавочки і вибігти. А завдання решти гравців — утримати втікача, тому «обраний» намагається не показувати, що саме йому дістався заповітний предмет.

Матеріал надано журналом «Ігрита іграшки».

Правда, цікаво? Тут Ти знайдеш ще більше рухливих ігор:

• Ігри з м'ячем для дітей
• Ігри для великої компанії
• Українські народні рухливі ігри