Романтичні вірші на День Валентина

Закохані не даремне тягнуться до віршів, інтуїтивно відчуваючи, що тільки в поезії може знайти вихід почуття, яке переповнює душу. Прочитай і Ти для коханої людини один з цих прекрасних віршів на закоханих. От побачиш — Твоя «половинка» розтане від зворушливих рядків на її честь.

Етюд кохання

Кохати — нові землі відкривати,
Нюанси свіжі і відтінки нові.
Кохати — це щомиті дивуватись,
Це — задихатись з подиву — любові.

Це — припадати до джерел незнаних,
І дикої жаги не втамувати.
Порушувати дивовижні плани,
А потім дивовижніші сплітати.

Кипіти і згоряти од розпуки,
І все спізнати, все знайти в любові —
Шалене щастя і пекельні муки…
Коли не маєш риб’ячої крові.
(Іван Драч)

Весенний романс

Еще не царствует река,
Но синий лед она уж топит;
Еще не тают облака,
Но снежный кубок солнцем допит.

Через притворенную дверь
Ты сердце шелестом тревожишь...
Еще не любишь ты, но верь:
Не полюбить уже не можешь...
(Иннокентий Анненский )

Закохана

Ось на тому й ущухла злива,
Розійшлися з під’їзду всі.
Ти брела по струмках, щаслива
В загадковій своїй красі.

Били блискавки ще тривогу,
Розтинаючи небосхил, –
І веселка тобі під ноги
Опустилась, чудна, без сил.

Довго вітер уперто віяв,
Але чомусь і він тепер,
зазирнувши тобі під вії
У волоссі твоєму вмер.

Через вулиці нахололі
Повз очей зачарований хміль
Йшла ти в сонячнім ореолі
Невідомо куди й звідкіль.

Йшла, та й годі. Може, з роботи,
В магазини чи на базар.
Дріботіли маленькі боти
Об розчулений тротуар.

Не дивилася ні на кого,
Йшла й не чула, напевне, ніг.
Але щастя твоє ще довго
Голубіло з очей у всіх.
(Василь Симоненко)

Платье голубое

Платье голубое,
В волосах — цветы.
Ведь меня такою
Смог запомнить ты.

Эта живость взгляда,
Слова западня.
Мне тебя не надо,
И тебе — меня.

Чувства разбросали
По своей весне.
Так с какой печали
Снишься мне во сне?

В сердце стрелы метки.
Знаю не из снов:
Любишь все оттенки
Голубых цветов.
(Ольга Волкова)

Люби мене, кохана

Люби мене, кохана, не переставай
Любов свою до мене проявляти,
До серця твоєго дверей не зачиняй,
Хоч як би не доводилось страждати.

Люби мене всім серцем і єством своїм,
Не дозволяй нізащо вогнику загaснуть!
Нехай твоя любов буде за приклад всім
І надиха мене на все прекрасне.

Кохай мене і вдень, і уночі,
В час пристрасті палкої, і в години болю;
Плекай любов і взимку, й навеcні, —
Бo ж нащо нам міняти нашу долю!

Кохана, вір, і все пройде, —
Як неприємний сон минеться,
І вітер хмари чорні рознеcе,
І знoву coнце нам всміхнеться.
(Ростислав Білоус)

Как неразгаданная тайна...

Как неразгаданная тайна,
Живая прелесть дышит в ней —
Мы смотрим с трепетом тревожным
На тихий свет ее очей.

Земное ль в ней очарованье,
Иль неземная благодать?
Душа хотела б ей молиться,
А сердце рвется обожать...
(Фёдор Тютчев)

Моя царівна

Тобі одній, уявлена царівно,
Тобі одній дзвенять мої пісні;
Тобі одній в моєму храмі дивно
Пливуть молитви і горять огні.

Моє життя веде мене нерівно —
То на вершини, то в яри страшні, —
Та скрізь душа співає переливно
Про очі безтілесні і ясні.

У городі, де грають струни п’яні,
Де вічний шум, де вічна суєта,
Несу в душі слова твої незнані.

І серед поля, на яснім світанні,
Коли ще сном охоплені жита, —
Душа тебе, тебе одну віта.
(Максим Рильський)

Снова сон, пленительный и сладкий

Снова сон, пленительный и сладкий,
Снится мне и радостью пьянит,—
Милый взор зовет меня украдкой,
Ласковой улыбкою манит.

Знаю я — опять меня обманет
Этот сон при первом блеске дня,
Но пока печальный день настанет,
Улыбнись мне — обмани меня!
(Иван Бунин)

Може, ти зі мною надто строга

Може, ти зі мною надто строга,
Та й чого б ти ніжною була?
Але ти в життя моє убоге
Зіркою яскравою ввійшла.

І нехай проміння те не гріє,
Що послала зірка здалека,
Та до неї лине й лине мрія,
Ніби світло, тиха і легка.

І не треба долі дорікати,
Всіх не може обігріть вона:
Нас до тебе горнеться багато,
Але ж ти одна.
(Василь Симоненко)

Ночь

Звезды сыплются. Ткань облаков
Серебрится при лунных лучах;
Ночь глядит из-за старых дубов,
Свет играет на сонных листах.

Синий воздух волнами плывет,
Он прозрачен, и свеж, и душист;
Ухо слышит, едва упадет
Насекомым подточенный лист.

Под кустом в траве искра горит,
Чей-то свист замирает вдали,
Кто-то в чаще весь в белом стоит...
Сказки детства на ум мне пришли.

Как при месяце кроток и тих
У тебя милый очерк лица!
Эту ночь, полный грез золотых,
Я б продлил без конца, без конца!
(Иван Никитин)

Читай також:

• Привітання з Днем святого Валентина.
• Святкові страви до Дня святого Валентина.
• Кращі пісні на День Святого Валентина.