Історія іграшок

Погляд з давнини

На думку археологів, вже в ІІІ тисячолітті до нашої ери іграшки з'явилися в Давньому Єгипті. Це були маленькі фігурки кішок, собак, тигрів, корів, зроблені з дерева. В цей же час використовували і складні техніки для виготовлення іграшок з рухомими частинами тіла. Велику кількість іграшок археологи знайшли під час розкопок Помпеї. У Стародавній Греції і Римі були дуже популярнимитряскальця і брязкальця. Матері були переконані, що подібні іграшки оберігають їхніх малюків від зла.

Багато іграшок, що зображують мамонтів, тигрів, носорогів, були знайдені на території Сибіру. Вони вражають своєю деталізованістю і максимальним наближенням до реальності. Подібні знахідки були виявлені і на території України: іграшки були виготовлені з м'якого каменю і бивнів ще за 12 тисяч років до нашої ери.

Перші ляльки були знайдені в Єгипті, їм близько чотирьох тисяч років. Цікава традиція пов'язана з ляльками в Стародавній Греції і Римі. Дівчата зберігали їх аж до заміжжя, а перед весіллям приносили в жертву богині кохання. Також були ляльки спеціально для ігор, які найчастіше робили рухливими. У цей період виготовляли й маріонетки.

Іграшка стає м'якою

Що відбувалося з іграшками в Середньовіччі, невідомо. Та й саме слово «іграшка» з'явилося тільки в епоху Ренесансу у Франції. Турботливі матері шили перші м'які іграшки з клаптиків тканин, а набивали їх соломою. У XVI столітті іграшки почали виготовляти на замовлення. Ляльки служили манекенами для модного одягу тих часів. Вони були дуже дорогими і належали аристократам. І лише в XIX столітті з'явилося масове виробництво іграшок.

Промислова історія м'якої іграшки почалася в 70-х роках XIX століття в Німеччині. Тоді багато жіночих журналів почали друкувати викрійки та поради з виготовлення м'яких іграшок своїми руками. У 1879 р. жителька німецького міста Гінген Маргарет Штайфф, з дитинства прикута до інвалідного візка, пошила кілька кумедних звіряток в подарунок на Різдво для своїх племінників. Іграшки мали такий успіх у сусідських дітлахів, що Маргарет, перша рукодільниця в окрузі, почала отримувати буквально шквал замовлень.

Незабаром батько дівчини відкрив невелику майстерню, в якій трудилася Маргарет та її сестри. Справа пішла з таким успіхом, що вже через декілька років майстерня перетворилася на фабрику іграшок «Steiff». У 1901 році Маргарет запатентувала свого ведмедика, який опирався на всі чотири лапи. А через рік з'явився перший плюшевий ведмедик, нині улюблена іграшка в усьому світі. Художник Ріхард Штайфф, один із тих самих племінників тітоньки Mаргарет, поєднав конструкцію м'якої іграшки і ляльки. У виготовленого за його ескізами ведмежати передні і задні лапи рухалися на шарнірах.

Але тоді у ведмежати ще не було імені... Далеко від Німеччини, по той бік Атлантичного океану, дружина російського емігранта прикрасила вітрину своєї крамниці ведмедиком, зшитим із тканини і набитим тирсою. Він настільки сподобався відвідувачам, що ті захотіли його купити. Власникам довелося терміново налагодити пошиття цих іграшок. А незабаром господар крамнички звернувся до тодішнього президента США з проханням використовувати його ім'я для ведмежати і отримав згоду. До того ж у цей час відбулася цікава історія із самим президентом Теодором Рузвельтом. Він, будучи пристрасним мисливцем, відмовився стріляти в спеціально підведеного йому під постріл ведмедя. Історія ця потрапила в газети. Так в Америці, а потім і в Європі плюшевих ведмедиків стали називати Тедді.

Сьогодні ж іграшки просто вражають своїми «уміннями»: вони можуть говорити, співати і танцювати. Важко собі уявити, але деякі іграшки повністю імітують домашніх улюбленців. Незмінним залишається одне — доброта і ніжність, яку несе кожній дитині іграшка, пам'ять про яку залишиться на все життя.

Автор: Катерина Ушакова

Матеріал надано журналом «Ігри та іграшки».

Читай також:

• Музей іграшок
• Лялька своїми руками