Сценарій свята Геловін у школі
Відьомський шабаш, зустріч із Джеком та містичні історії про Геловін — сценарій до Дня усіх святих не дасть засумувати шкільній родині. Буде стр-р-рашенно весело та цікаво!
(для учнів 5-6 класів)
Дійові особи:
- 1-ша відьма
- 2-га відьма
- 3-тя відьма
- Мама
- Син Андрій
- Донька Аня
- Донька Маша
- Джек
- Диявол
- Ангел
Дія перша
Сцена. Декорації — лісові хащі, кущі. Серед них — галявина. На ній три відьми варять зілля у казані. (Казан можна взяти рибацький. Додати туди газовану воду і сухий лід — буде імітація, що зілля парує).
1-ша відьма: Ну що, сестриці, гарне буде зілля?
2-га відьма: Я зібрала найкращих жаб, які були на ставку. Вони тікали, ховались, але я була прудкіша. Тому, думаю, зілля буде гарне. (Додає в казан желатинових жабок і помішує зілля.)
3-тя відьма: А я спіймала декілька найкращих гадюк, кажанів, мишей. Зараз також додам. (Додає в казан желатинові фігурки і помішує.)
1-ша відьма: А я додам ще трави чортополоху та кропиви. (Додає кокосову стружку. Зілля у казані парує, і відьми помішують його ложками).
2-га відьма: А що, сестри, розкажіть, які новини в світі? Де літали? Що бачили?
3-тя відьма: Я сьогодні у лісі зустріла двох туристів. Прийшли по гриби. Так ви знаєте, що я з ними зробила? Я напустила на них туману, пустила по їхньому сліду блуд і вони заблукали. Ось вже цілий день ходять навколо одного дерева і не можуть вибратись!
Відьми голосно регочуть.
1-ша і 2-га відьми: Оце гарний жарт!
1-ша відьма: Найголовніше те, що вони ніколи не виберуться!!! Ха-ха-ха. Хіба ж вони здогадаються, що для цього потрібно лівий черевик одягти на праву ногу, а правий черевик вдягнути на ліву ногу і промовити:
«Як блуд з’явився так і роз’явись,
Стежина додому, наразі з’явись».
2-га відьма: Дурні людиська! Та що вони взагалі знають? Я от полетіла в одне місто, і у велику криницю кинула свою улюбленицю, найкращу жабу-ропуху — і вмить в усіх криницях зникла вода.
Відьми регочуть.
3-тя відьма: І хіба ж вони здогадаються шукати жабу в криниці і забрати її, щоб знов з’явилась вода? Ніколи!
1-ша відьма: Дурні людиська! Адже саме через них пішов народ, що населяв цю місцину тисячу і дві тисячі років тому — феї, ельфи, гноми…
2-га відьма: А пам’ятаєте, які колись були гарні часи? Років з тисячу тому. Друїди розпалювали велике вогнище і викликали духів. На тій галявині, що зараз густо заросла папороттю, водили танок феї, а ельфи і леприкони плутались у них під ногами.
3-тя відьма: А пам’ятаєте, як ми викрали у гномів горщик з золотом і як вони за нами ганялись? Гарний був час.
1-ша відьма: Ми повернем той час, клянусь бородою Мерліна! Повернуться усі жителі, що були задовго до людей. Ми повернемо і тролів, і гоблінів, і русалок, і гномів. Трішки терпіння!
2-га відьма: І як ми це зробимо?
1-ша відьма: Ми зваримо наше зілля, зробимо з нього найсмачніші гостинці, пригостимо дітей і їхніх батьків, і вони просто зникнуть з цього міста. І тоді ми зможемо повернути колишніх жителів!
2-га відьма: Ти добре придумала, сестро.
3-тя відьма: Ми підемо до людей?
1-ша відьма: Так. Проте потрібно трішки почаклувати над вашим виглядом. Я зроблю з вас невинних янголяток.
Вона противно засміялась і перетворила двох бридких сестер на дітей в білих одежках, позаду них тріпотіли крильця.
1-ша відьма: Як гарно! Те що треба! Нумо в дорогу і за роботу!
2-га відьма: А як же ти?
1-ша відьма: Я перетворюсь на кішку . Не забудьте лишень зілля.
І жодна з відьом не помітила, що з глибини лісу за ними спостерігав Джек зі своїм світильником.
Дія друга
Сцена. Мати сидить з дітьми і допомагає їм виготовляти «світильник Джека». Вони сидять збоку, не в центрі. Стіл, свічки, гарбузи, жовті листочки.
Андрій: Мамо, я виготовлю світильник сам. Якщо, хочеш, можеш допомогти Ані.
Аня: Мамо, а ти знаєш, чому гарбуз зі свічкою всередині назвали «світильник Джека»?
Мама: Я чула історію, і не одну. Але кожна історія з роками обростає різною кількістю подробиць, домислів, що й не знаєш, де правда. Але одну з історій я можу розповісти.
Маша: Так розповідай, ми залюбки послухаємо.
Мама: Давним-давно жив-був чоловік на ім’я Джек. Він був добрим ковалем, хоч і ледачкуватим. Та й в чарку любив заглянути. І усе, що він заробляв, міг за один вечір пропити. Якось, добряче напідпитку, Джек повертався додому.
(На сцені Джек, який пробує знайти стежку додому.)
Джек: І де та клята стежка? Десь же має бути?
Мама: І поки Джек шукав стежку, в кущах затаївся сам Диявол, який напередодні Дня усіх святих (а то був саме той день) збирав на Землі душі, щоб забрати їх з собою у пекло.
Диявол: А що, чоловіче, стежку загубив? То я можу тобі допомогти. Я
проведу тебе додому, проте за це ти віддаси мені свою душу.
Мама: Джек зметикував, хоч і був напідпитку, що то не звичайний чоловік пропонує йому допомогу, а сам нечистий. І вирішив його перехитрити.
Джек: Дорогу я і сам, можливо, знайду. Та обіцяв матері яблук принести, а самотужки на дерево я не вилізу. Може, спочатку допоможеш мені і нарвеш яблук, а далі вже поговоримо про душу?
Мама: Диявол, не підозрюючи ні про які хитрощі, поліз на дерево по яблука, а Джек тимчасом нашкрябав на стовбурі яблуні хрест. Пробував диявол злізти з дерева і так, і сяк, проте не зміг, хрест не пускав. Страшно розгнівався він на Джека і хотів був вже його перетворити на жменю попелу, проте з неба спустився Ангел Небесний і завадив цій спробі.
Ангел: Джеку, ти зробив добру справу, що утримав Диявола на цьому дереві і не дав йому наробити капостей у переддень усіх святих. Ти заслуговуєш на винагороду. Творець дарує тобі вічне життя.
Джек: Дякую. Та я б так хотів хоча б одним оком подивитись на Рай.
Ангел: Раю ти не заслуговуєш, тому що ти постійно пиячив, лаявся і часто проклинав і себе, і життя, і Бога. А життя — це найбільший дарунок, який ви, люди, отримуєте. Проте не цінуєте його. Тому вибачай…
Мама: Ангел зник так несподівано, як і з’явився. Демон, що сидів на дереві, зловісно засміявся і пошпурив у Джека вуглину з диявольського полум’я.
Надворі було дуже холодно, і Джек поклав тліючу вуглину у пустий гарбуз, щоб вона не згасла і зігрівала його. Відтоді він ходить по землі і ніяк не знайде собі місця. Гарбуз із вуглиною, чи то пак свічкою, назвали «світильник Джека».
Аня: Мамо, і що, ти дійсно віриш, що все це було насправді?
Мама: Ну, не дарма ж легенду придумали.
Андрій: І що, той Джек може і у нас з’явитись?
Мама: Кажуть, що він з’являється завжди там, де лихі сили думають витворити якусь капость: викрасти немовля, наслати нечисть на будинок, закинути частину паркану на дах або що інше. З’являється Джек і розганяє своїм світильником усю нечисть. Проте я думаю, що сьогодні у нас під дверима з’являться тільки ваші друзі, яких ми нагодуємо цукерками і вони не вироблять нам якоїсь капості.
О, я вже чую дверний дзвіночок. Мабуть прийшли вже.
Дія третя
Мати з дітьми підходять до дверей, а на порозі стоять дві відьми в образах янголяток, тримають цукерки в руках, а під ногами у них плутається чорна кішка.
Відьми співають:
Ласощі чи пустощі, оберете ви,
Щоб ви не обрали, виграємо — ми.
Ми на вас напустимо морок і туман,
Зникне все, що знаєте, все буде обман.
Мати з дітьми беруть цукерки, куштують їх, і, ніби уві сні, виходять з будинку. З’являються інші люди, які також прямують у напрямку лісу. Відьми посміхаються і спрямовують всіх до лісу. Та зненацька з’являється Джек. Він освітлює всіх своїм світильником і відьми зникають, , а у людей спадає полуда з очей.
Андрій: Мамо, що з нами?
Мама: Не знаю. Та чому ми посеред вулиці?
Всі здивовано оглядаються.
Аня: Дивіться, це ж Джек із своїм світильником?
Маша: Та невже справді Джек?
Джек: Злі відьми хотіли позбутися всіх людей, та мій світильник розбив злі чари. Ви всі вільні. Та на майбутнє стережіться проявів цих потвор. Особливо у переддень усіх святих. Мені вже час. Я маю визволити ще тих людей, які блукають серед лісу і в яких украли воду.
Мама: Дякуємо тобі, Джеку. Та що ми можемо зробити для тебе?
Джек: Я хотів би просто спочити. Але не буде кому замість мене боротись із силами зла. Тому ця мрія нездійсненна. Просто вірте у мене! Чим дужче ви віритимете, тим довше я залишатимусь не просто фантазією, а добрим духом-охоронцем!
Джек зникає. А кожен з людей запалює свій світильник-охоронець біля дому.
Автор: Олена Висоцька
Читай також:
Сценарій свята Геловін у школі
Щоб залишити коментар авторизуйтесь
Коментарі:
Валерия Ганчишена
Пустунчик Слоник