Дитячі вірші про Україну

Дитячі вірші про Україну

Зворушливі патріотичні вірші, від яких щемить серце кожного українця… Мерщій хапай ручку, записуй мелодійні рядки поезій та неодмінно вивчи віршик про Батьківщину до великого державного свята — Дня Незалежності. Україна надихає!

472 0

Від карпатських гір і до Хортиці, від Батурина і до берегів Чорного моря, від шумних київських вулиць до широких степів Херсонщини — все це — твоя Україна, край, де ти народився і живеш. Тут черпали натхнення Тарас Шевченко й Леся Українка, виборювали незалежність Богдан Хмельницький та Василь Стус, прославляли рідну землю Марія Заньковецька й Іван Фірцак.

У клекоті лелеки, у полум’ї вечірньої заграви, в ароматі квітучої вишні з батьківського саду й тихому шелесті пшеничної ниви живе нестримне щастя кожного українця. А ще воно вічно живе у піснях та віршах, дбайливо створених мудрим українським народом.

Напередодні Дня Незалежності Пустунчик зібрав для тебе найкращі вірші про Україну, що запалять у твоїй душі палкий вогник любові до Батьківщини.

Вірші про рідну Україну для дітей

З тобою

Послухай, як струмок дзвенить,
Як гомонить ліщина.
З тобою всюди, кожну мить
Говорить Україна.
Послухай, як трава росте,
Напоєна дощами,
І як веде розмову степ
З тобою колосками.
Послухай, як вода шумить —
Дніпро до моря лине, —
З тобою всюди, кожну мить
Говорить Україна.
(П. Осадчук)

Моя Україна — це пісенька мами...

Моя Україна — це пісенька мами,
Розлогі лани колосяться хлібами,
Вишневі садочки, лелеки на хаті.
Купають ставочки хмарки пелехаті.
Моя Україна — то мамина ласка,
Червона калина, бабусина казка.
Це соняхи в цвіті, горобчиків зграя…
Я кращої в світі країни не знаю.
(Л. Савчук)

Маленька україночка

А я дівчинка маленька,
Україна — моя ненька...
Край Карпатський — батько мій —
Любий серцю, дорогий.
В мене стрічка у косичці,
Файні квіти на спідничці,
З гір водичка у відерці,
А Вкраїнонька у серці.
Через річку, через поле
Я піду по стежці в гори
І смерічці заспіваю,
Як я землю цю кохаю.
Хай почує спів мій пташка
І замріяна ромашка,
І усі карпатські села,
Бо щаслива я й весела.
(І. Тучак)

Сонячний дім

Привітний і світлий наш сонячний дім,
Як радісно й весело жити у нім.
Тут мамина пісня і усмішка тата.
В любові й добрі тут зростають малята.
Дзвінка наша пісня до сонечка лине:
«Мій сонячний дім — це моя Україна!»
(А. Німенко)

Про нашу Україну

Ми дуже любим весь наш край,
І любим Україну,
Її лани, зелений гай,
В саду — рясну калину.
Там соловейко навесні
Співає між гілками:
Та й ми співаємо пісні —
Змагається він з нами!
(М. Познанська)

Моя Україна

Україно моя солов’їна,
Народились ми в твоїх казках,
Твоя мудрість в вишневих перлинах
Процвітає, мов маки в полях!
Я для тебе від серця найкращі
Заспіваю чарівні пісні,
І нехай, наче квітка зростає,
Слава й гордість твоєї душі!
(Юлія Хандожинська)

Дитячі вірші про Батьківщину

Де найкраще місце на землі?

Де зелені хмари яворів
Заступили неба синій став,
На стежині сонце я зустрів,
Привітав його і запитав:
— Всі народи бачиш ти з висот,
Всі долини і гірські шпилі.
Де ж найбільший на землі народ?
Де ж найкраще місце на землі? —
Сонце усміхнулося здаля:
— Правда, все я бачу з висоти.
Всі народи рівні. А земля
Там найкраща, де вродився ти!
Виростай, дитино, й пам'ятай:
Батьківщина — то найкращий край!

Журавлик

З далекого краю,
З далеких світів
Журавлик на крилах
Додому летів,
Минав океани,
Ліси і моря,
Вдивлявсь крізь тумани:
— Чия це земля,
Чиї це долини,
Чиї це луги,
Чию це калину
Гойдають вітри!
Впізнав батьківщину:
— Моя це земля,
Моє тут гніздечко
І мова моя.
(Л. Пилип’юк)

Як ти любиш Україну

— Як ти любиш Україну,
Мій маленький друже?
— Нашу рідну Україну
Люблю дуже-дуже!
— З Україною нікого
В світі не боюся.
І щоранку я до Бога
За неї молюся.
Щоб була щаслива дуже,
Щоб була багата.
Я люблю її так дуже,
Як маму і тата.
(О. Лупій)

Незалежна і єдина

Що то, діти, за країна —
Неба синього блакить,
На ланах у серпні жито
Стиглим золотом блищить?
У якій, скажіть, країні
Клімат лагідний, м’який?
Бог відводить буревії,
Негаразди всіх стихій?
Люди мудрі, працьовиті
У країні тій живуть.
На чуже не зазіхають
І свого не віддадуть.
У якій іще країні
Так земля родить охоча?
Наче пісня солов’їна —
Мова ніжна і співоча?
Гори є і полонини,
Є моря, річки, ліси…
Загалом, то є країна
Невимовної краси!
Гордо, голосно, дитино,
Ти назви ім’я країни,
У якій, хвалити Бога,
Народився і живеш.
Їй дочкою є чи сином
І, коли ти підростеш,
Будеш їй творити 
Розбудовувать 
Отже, зветься ця 
Незалежна і 
Наша ненька — Україна!

Берегиня душі

Україно моя, берегиня,
Ти колиска, пісень глибина,
Україно моя, Батьківщина,
Ти, як батько і мати, одна.
Хай радіють, зростають в нас діти,
Різнобарв’ям рясніють сади,
Нам без тебе ніяк не прожити,
Ми у тебе, а в нас є лиш ти.
(Юлія Хандожинська)

Одна Україна

Країн є багато на світі,
Та тільки одна Україна!
Це там, де волошки у житі,
Це там, де моя Батьківщина.
Де птахи у небо летять
І струшують легкі пір’їнки,
Де друзі горою стоять,
Де в квітах сховались домівки.
(Юлія Хандожинська)

Дитячі вірші про рідний край

До нас журавлик прилітав

До нас журавлик прилітав,
Він гарні віршики 
Про синє небо і 
Про Чорне море і 
Про Україну — рідний 
Ти ще раз, друже, 
(І. Січовик)

Рідний край

Красивий, щедрий рідний край
І мова наша 
Люби, шануй, 
Усе, що зветься 
(І. Січовик)

Рідна хата

Різні в світі є країни,
Різні люди є у світі,
Різні гори, полонини,
Різні трави, різні квіти.
Є з усіх одна країна,
Найрідніша нам усім,
То — прекрасна Україна,
Нашого народу дім.
Там шумлять степи безкраї,
Наче вміють говорити,
Там ясніше сонце сяє,
Там солодше пахнуть квіти.
Різні в світі є країни,
Гарні є і є багаті,
Та найкраще в Україні,
Бо найкраще в рідній хаті.

Про Україну

Я тримаю у руці
Кольорові 
Хочу я 
Кримські гори і 
Степ і пагорби 
І озера, і 
І веселку,
Чорне море і 
Все це наша 
Наш чудовий рідний 
(Наталія Зарічна)

Ми — вільні!

Від серця й до серця — одна Україна,
Козацький ще дух не погас,
Сьогодні не впадемо ми на 
В складний, непростий для всіх 
Ми — нація, дух міцний, ті, хто 
Із заходу, сходу, дорослі й 
Ми стільки вже бачили всього й 
Що ми не підемо з своєї 
(Юлія Хандожинська)

Кольорові міста

Мов дивна мапа, олівці:
Червоний — місто 
Оранжевий — Одеса-
Хоч кольорів там — ціла 
Нас кличе жовтий без 
До себе в гості у 
Як на ланах зелене 
Зелене місто 
А старовинний 
Блакитну барву нам 
По синій навіть 
Спішать мерщій куди? У 
Лиш фіолетовий і досі 
Ще не назвав. Це ж — 
Всі кольори 
Поможуть вам міста, 
(Володимир Верховень)

Читай також:

Помітили орфографічну помилку? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Рейтинг

472 0

оцінити публікацію

Додатив замітки

Дитячі вірші про Україну

Щоб залишити коментар   авторизуйтесь

Коментарі:

Немає результатів.