Дитячі вірші про Україну

Зворушливі патріотичні вірші, від яких щемить серце кожного українця… Мерщій хапай ручку, записуй мелодійні рядки поезій та неодмінно вивчи віршик про Батьківщину до великого державного свята — Дня Незалежності. Україна надихає!
Від карпатських гір і до Хортиці, від Батурина і до берегів Чорного моря, від шумних київських вулиць до широких степів Херсонщини — все це — твоя Україна, край, де ти народився і живеш. Тут черпали натхнення Тарас Шевченко й Леся Українка, виборювали незалежність Богдан Хмельницький та Василь Стус, прославляли рідну землю Марія Заньковецька й Іван Фірцак.
У клекоті лелеки, у полум’ї вечірньої заграви, в ароматі квітучої вишні з батьківського саду й тихому шелесті пшеничної ниви живе нестримне щастя кожного українця. А ще воно вічно живе у піснях та віршах, дбайливо створених мудрим українським народом.
Напередодні Дня Незалежності Пустунчик зібрав для тебе найкращі вірші про Україну, що запалять у твоїй душі палкий вогник любові до Батьківщини.
Вірші про рідну Україну для дітей
З тобою
Послухай,
як струмок дзвенить,
Як
гомонить ліщина.
З
тобою всюди, кожну мить
Говорить
Україна.
Послухай,
як трава росте,
Напоєна
дощами,
І
як веде розмову степ
З
тобою колосками.
Послухай,
як вода шумить —
Дніпро
до моря лине, —
З
тобою всюди, кожну мить
Говорить
Україна.
(П.
Осадчук)
Моя Україна — це пісенька мами...
Моя
Україна — це пісенька мами,
Розлогі
лани колосяться хлібами,
Вишневі
садочки, лелеки на хаті.
Купають
ставочки хмарки пелехаті.
Моя
Україна — то мамина ласка,
Червона
калина, бабусина казка.
Це
соняхи в цвіті, горобчиків зграя…
Я
кращої в світі країни не знаю.
(Л.
Савчук)
Маленька україночка
А
я дівчинка маленька,
Україна
— моя ненька...
Край
Карпатський — батько мій —
Любий
серцю, дорогий.
В
мене стрічка у косичці,
Файні
квіти на спідничці,
З
гір водичка у відерці,
А
Вкраїнонька у серці.
Через
річку, через поле
Я
піду по стежці в гори
І
смерічці заспіваю,
Як
я землю цю кохаю.
Хай
почує спів мій пташка
І
замріяна ромашка,
І
усі карпатські села,
Бо
щаслива я й весела.
(І.
Тучак)
Сонячний дім
Привітний
і світлий наш сонячний дім,
Як
радісно й весело жити у нім.
Тут
мамина пісня і усмішка тата.
В
любові й добрі тут зростають малята.
Дзвінка
наша пісня до сонечка лине:
«Мій
сонячний дім — це моя Україна!»
(А.
Німенко)
Про нашу Україну
Ми
дуже любим весь наш край,
І
любим Україну,
Її
лани, зелений гай,
В
саду — рясну калину.
Там
соловейко навесні
Співає
між гілками:
Та
й ми співаємо пісні —
Змагається
він з нами!
(М.
Познанська)
Моя Україна
Україно
моя солов’їна,
Народились
ми в твоїх казках,
Твоя
мудрість в вишневих перлинах
Процвітає,
мов маки в полях!
Я
для тебе від серця найкращі
Заспіваю
чарівні пісні,
І
нехай, наче квітка зростає,
Слава
й гордість твоєї душі!
(Юлія
Хандожинська)
Дитячі вірші про Батьківщину
Де найкраще місце на землі?
Де
зелені хмари яворів
Заступили
неба синій став,
На
стежині сонце я зустрів,
Привітав
його і запитав:
— Всі
народи бачиш ти з висот,
Всі
долини і гірські шпилі.
Де
ж найбільший на землі народ?
Де
ж найкраще місце на землі? —
Сонце
усміхнулося здаля:
— Правда,
все я бачу з висоти.
Всі
народи рівні. А земля
Там
найкраща, де вродився ти!
Виростай,
дитино, й пам'ятай:
Батьківщина
— то найкращий край!
Журавлик
З
далекого краю,
З
далеких світів
Журавлик
на крилах
Додому
летів,
Минав
океани,
Ліси
і моря,
Вдивлявсь
крізь тумани:
— Чия
це земля,
Чиї
це долини,
Чиї
це луги,
Чию
це калину
Гойдають
вітри!
Впізнав
батьківщину:
— Моя
це земля,
Моє
тут гніздечко
І
мова моя.
(Л.
Пилип’юк)
Як ти любиш Україну
— Як
ти любиш Україну,
Мій
маленький друже?
— Нашу
рідну Україну
Люблю
дуже-дуже!
— З
Україною нікого
В
світі не боюся.
І
щоранку я до Бога
За
неї молюся.
Щоб
була щаслива дуже,
Щоб
була багата.
Я
люблю її так дуже,
Як
маму і тата.
(О.
Лупій)
Незалежна і єдина
Що
то, діти, за країна —
Неба
синього блакить,
На
ланах у серпні жито
Стиглим
золотом блищить?
У
якій, скажіть, країні
Клімат
лагідний, м’який?
Бог
відводить буревії,
Негаразди
всіх стихій?
Люди
мудрі, працьовиті
У
країні тій живуть.
На
чуже не зазіхають
І
свого не віддадуть.
У
якій іще країні
Так
земля родить охоча?
Наче
пісня солов’їна —
Мова
ніжна і співоча?
Гори
є і полонини,
Є
моря, річки, ліси…
Загалом,
то є країна
Невимовної
краси!
Гордо,
голосно, дитино,
Ти
назви ім’я країни,
У
якій, хвалити Бога,
Народився
і живеш.
Їй
дочкою є чи сином
І,
коли ти підростеш,
Будеш
їй творити
Розбудовувать
Отже,
зветься ця
Незалежна
і
Наша
ненька — Україна!
Берегиня душі
Україно
моя, берегиня,
Ти
колиска, пісень глибина,
Україно
моя, Батьківщина,
Ти,
як батько і мати, одна.
Хай
радіють, зростають в нас діти,
Різнобарв’ям
рясніють сади,
Нам
без тебе ніяк не прожити,
Ми
у тебе, а в нас є лиш ти.
(Юлія
Хандожинська)
Одна Україна
Країн
є багато на світі,
Та
тільки одна Україна!
Це
там, де волошки у житі,
Це
там, де моя Батьківщина.
Де
птахи у небо летять
І
струшують легкі пір’їнки,
Де
друзі горою стоять,
Де
в квітах сховались домівки.
(Юлія
Хандожинська)
Дитячі вірші про рідний край
До нас журавлик прилітав
До
нас журавлик прилітав,
Він
гарні віршики
Про
синє небо і
Про
Чорне море і
Про
Україну — рідний
Ти
ще раз, друже,
(І.
Січовик)
Рідний край
Красивий,
щедрий рідний край
І
мова наша
Люби,
шануй,
Усе,
що зветься
(І.
Січовик)
Рідна хата
Різні
в світі є країни,
Різні
люди є у світі,
Різні
гори, полонини,
Різні
трави, різні квіти.
Є
з усіх одна країна,
Найрідніша
нам усім,
То
— прекрасна Україна,
Нашого
народу дім.
Там
шумлять степи безкраї,
Наче
вміють говорити,
Там
ясніше сонце сяє,
Там
солодше пахнуть квіти.
Різні
в світі є країни,
Гарні
є і є багаті,
Та
найкраще в Україні,
Бо
найкраще в рідній хаті.
Про Україну
Я
тримаю у руці
Кольорові
Хочу
я
Кримські
гори і
Степ
і пагорби
І
озера, і
І
веселку,
Чорне
море і
Все
це наша
Наш
чудовий рідний
(Наталія
Зарічна)
Ми — вільні!
Від
серця й до серця — одна Україна,
Козацький
ще дух не погас,
Сьогодні
не впадемо ми на
В
складний, непростий для всіх
Ми
— нація, дух міцний, ті, хто
Із
заходу, сходу, дорослі й
Ми
стільки вже бачили всього й
Що
ми не підемо з своєї
(Юлія
Хандожинська)
Кольорові міста
Мов
дивна мапа, олівці:
Червоний
— місто
Оранжевий
— Одеса-
Хоч
кольорів там — ціла
Нас
кличе жовтий без
До
себе в гості у
Як
на ланах зелене
Зелене
місто
А
старовинний
Блакитну
барву нам
По
синій навіть
Спішать
мерщій куди? У
Лиш
фіолетовий і досі
Ще
не назвав. Це ж —
Всі
кольори
Поможуть
вам міста,
(Володимир
Верховень)
Читай також:
Дитячі вірші про Україну
Щоб залишити коментар авторизуйтесь
Коментарі: