Ще милозвучніше: про вживання прийменників З, ІЗ та ЗІ

В українській мові рідко трапляються слова з трьома (а тим більше — чотирма!) приголосними поспіль. Саме тому нею так легко і приємно розмовляти. Та інколи у словосполученні одне слово закінчується на приголосний звук, за ним іде прийменник — теж приголосний, а потім ще одне слово, яке починається на приголосний, а то й два! Вимовити це ой як нелегко! Ось спробуй: «Пацієнт розмовляв з стоматологом». Ну як?

Саме тому в нашій мові є не тільки прийменник З, а ще й ЗІ та ІЗ. Тож коли потрібно рятувати милозвучність, вони завжди поряд! :)

Сендвіч із сиром та овочами

Як же правильно використовувати ці прийменники?

Прийменник З

1. Перед словом, що починається на голосний: «Пустунчик повернувся з Америки».

2. Перед приголосним (окрім с і ш): «Моя подруга – з Херсона». АЛЕ: «Сьогодні я раніше повернувся зі школи».

Прийменник ІЗ

Коли одне слово закінчується на приголосний, а інше — починається (переважно на з, с, ц, ч, ш, щ ): «Пустунчик дістав із шафи нову книгу»; «Який він із себе — той слон?».

Чоловік із дружиною

Прийменник ЗІ

Перед сполученням приголосних, серед яких є з, с, ц, ч, ш, щ: «Слоник Пустунчик мріє зустрітися зі збірною України з футболу»; «Маринка ретельно прибрала крихти зі столу».

Інколи можна використовувати і прийменник ЗО:

З числівниками два, три та займенником мною: «Він зустрівся зо мною вчора ввечері»; «Я куштував ті млинці разів зо два».

Розмовляймо милозвучно! ;)