Невідома історія Аліси з Країни чудес
«Аліса в Країні чудес» — один з найвідоміших творів світу. Тут все перевернулося з ніг на голову: немає правил і заборон, дитина керує світом і не діють жодні закони фізики! А про добрі манери ніхто чути не чув. Мабуть, за химерні витівки, про які таємно мріє малеча, читачі й полюбили казку Льюїса Керрола. Проте в кожній вигадці є крапля правди. А може, і ціле море…
Хто вона — улюблениця мільйонів, маленька дівчинка Аліса з Країни чудес? І звідки взялися всі ці чудернацькі персонажі та хитромудрі дива?
Багато років назад, коли Твоєї прабабусі ще й на світі не було, в Англії жила маленька дівчинка — Аліса Ліддел. Щодня вона мусила вчити величезні поеми зі своєї читанки, поводитися ґречно, не шуміти і розмовляти бездоганно правильно, без жодного слова-паразита.
Не дивно — її тато Генрі Ліддел був деканом в Оксфордському університеті, а сувора гувернантка слідкувала за кожним кроком дівчинки. Юній леді дозволялося грати лише в тихі ігри (нудний крокет із забиванням м’ячика в лунку був якраз в дусі епохи) і беззаперечно слідувати застільним канонам — інакше можна було й без обіду залишитись. Ну, Ти мене розумієш.
Аліса Ліддел (ліворуч) із братом та сестрами. Весна 1860-го. Фото Льюїса Керрола.
Тож коли в гості до Лідделів приходив батьків товариш і колега Чарльз Доджсон (а саме так насправді звали Льюїса Керрола), радості не було меж. Справжній майстер на вигадки й жарти, він розповідав дівчинці та її сестрам неймовірні історії, у яких все летіло шкереберть: правила гарного тону, щоденні обов’язки та пристойні манери.
Малі падали зо сміху, але найбільше вони любили слухати, як дядечко Додо перекривлює оті довжелезні поеми, що їх треба було вчити напам’ять. Подейкують, Чарльз злегка заїкався, тож, представляючись, вимовляв: До-до-доджсон. Ось чому дівчатка прозвали його Додо. Однак на це прізвисько письменник не ображався, навпаки: з радістю перекручував своє та інші імена.
Аліса (справа) з сестрами, 1859 рік. Фото Льюїса Керрола.
Вигадуючи небилиці, смішний професор частенько робив малих героїнями своїх розповідей. Сталося це і й одного літнього дня, коли пан Чарлі вирушив з Алісою та її сестрами на прогулянку човном. Того дня — 4 липня 1862 року — і народився славетний англійський письменник Льюїс Керрол.
Саме на воді, коли малеча вкотре вблагала розповісти їй чергову історію про нескінченні пригоди Аліси, з вуст досвідченого математика полилася найхимерніша казка, яку дівчаткам коли-небудь доводилося чути. І саме найменша з них, Аліса Ліддел, стала її головною героїнею і натхненницею.
Менш ніж за 2 роки, 1864-го, Льюїс Керрол подарував Алісі рукописний варіант книги на Різдво. Погортаємо?
Через багато років, уже дорослою, Аліса продасть рукопис улюбленого казкаря за 15400 фунтів засновнику фірми з виробництва грамплатівок. Нині оригінал рукопису вигадливого професора зберігається у Британській бібліотеці.
Остання сторінка оригінального рукопису Льюїса Керрола «Пригоди Аліси під землею» (саме так називався перший варіант казки).
Усі навколо вважали Чарлі диваком, хоч він і написав купу серйозних праць із математики та логіки. Маючи священицький сан, чоловік з задоволенням бігав і щосили реготав з дітлахами свого керівника. Можна тільки здогадуватись, як злилася їхня гувернантка!
Натхненний дитячими пустощами Аліси та її сестер, Льюїс Керрол вигадав абсурдний світ, яким править дитина, світ, де висміюються моральні принципи його часу і немає нічого неможливого.
Перше видання «Аліси в країні чудес», що побачило світ 4 червня 1865 року, чекав шалений успіх. Твір був перекладений 176 мовами. Другу частину книги з назвою «Аліса в задзеркаллі» розкупили за сім тижнів.
Цікаво, що в першому виданні «Аліси…», ілюстрованому Джоном Тенніелом, головна героїня була блондинкою, хоч її реальний прототип, Аліса Ліддел, мала темне волосся. Відтоді у книжках та фільмах допитливе дівча з’являлося в найрізноманітніших образах: блондинкою, брюнеткою, руденькою… навіть українкою!
Ілюстрація української художниці Євгенії Гапчинської до книги «Аліса у Дивокраї».
Герої та події казки, що можуть видатися Тобі абсолютною нісенітницею, взяті з реальності.
Каченя (Duck) — це Дакворт, університетський товариш Льюїса. Ім’я Чеширського кота автор взяв із назви графства Чешир, звідки він родом. А птах Дронт-Додо — сам Чарлі Доджсон. Негативні персонажі часто були втіленням колег Чарльза, котрих той відверто недолюблював.
У місці, де черепаха Квазі каже, що в школі ходив на уроки «міміки» і їхнім вчителем був старий вугор, котрий приходив раз на тиждень, мала Аліса непевне впізнала свого вчителя живопису.
«Алісою в Країні чудес» захоплювалися всі: і звичайні домогосподарки, і великі вчені.
А яка доля чекала саму Алісу Ліддел? Дівчинка виросла, вийшла заміж за професійного гравця в крикет, народила трьох дітей. Стала першим президентом Жіночого інституту села Емері-Дон.
Фото 20-річної Аліси Ліддел.
У віці 80 років, відвідавши США, Аліса Ліддел зустрілася з Пітером Ллевеліном Девісом. Так-так, саме тим, хто надихнув Джеймса Метью Баррі на знаменитий твір «Пітер Пен».
Аліса Ліддел у похилому віці, 1932 рік.
На честь Аліси Ліддел назвали малу планету: 17670 Liddell.
… З часу знаменитої прогулянки маленької Аліси та Льюїса Керрола на човні пройшло понад півтора століття, та завдяки захопленню іменитого письменника фотографією ми й нині можемо милуватися світлинами юної музи автора та її чарівних сестер.
Восьмирічна Аліса Ліддел в образі королеви травня, 1860 рік. Фото Льюїса Керрола.
Читай також:
Невідома історія Аліси з Країни чудес
Щоб залишити коментар авторизуйтесь
Коментарі: