Теплі вірші про школу

Обирай вірші про клас та однокласників, а також вірші про школу та вчителів і розкажи на святі 1 Вересня. Нехай замріяна муза поезії надихне Тебе та друзів на досягнення ще більших висот у новому навчальному році.

Вірші про дружний клас знадобляться не лише для шкільних свят. Їх можна перечитувати у будь-який час, самому чи з друзями. Вони піднімуть настрій, навчать цінувати міцну дружбу, яка зароджується у шкільні роки. Ну а якщо Ти хочеш від душі посміятися, обирай смішні вірші про школу, які я підібрав для Тебе.

Прекрасні вірші про школу, Перший дзвоник та першокласників

Завтра в школу!

Маю зошит, маю книжку,
Он лежать вони на ліжку.
Маю читанку й буквар,
Значить, справжній я школяр.
Хоча бігаю, як вітер,
Та вже знаю кілька літер.
Їх навчилась від татуся,
Решту в школі я навчуся.
Залишайся вдома, лялько!
Хоч мені тебе і жалко,
Ти іще не підросла –
І для школи ще мала.

(Г. Черінь)

Перше вересня

Жовтіє листя на тополі.
Летять у синяві хмарки.
Відкриті навстіж двері в школі —
Ідуть до школи першачки.
З гілок тополь злітає листя,
Кружляє й падає до ніг.
Уперше діти урочисто
Переступають цей поріг.

(Н. Забіла)

Осінні дарунки

Наталочка-школярочка
Вже ростом немала.
Вона цієї осені
У перший клас пішла.
В дарунок першокласниці
Щасливий день приніс
І яблука-антонівки,
І мідний цвіт беріз.
Навкруг сади пишалися
У зелені, в красі.
Школярка дарувала
Свої гостинці всім.
Вона ішла веселою
По росяній землі.
І з нею привіталися
Курлики-журавлі.
До неї посміхалися
Дорослі й школярі.
Вона ж про них читала
В своєму букварі.
Про їхню дружбу щиру,
Про школу, рідний дім
Школярочка напише
У зошиті своїм.

(М. Сингаївський)

Перший дзвоник

Літо стернями пішло,
Входить осінь у село.
Я люблю рум'яну осінь.
Над садами чисту просинь,
Молотарки спів у полі,
Перший дзвоник в нашій школі,
Що нас кличе, мов зоря,
До книжок, до букваря.
Я нарву найкращих квіток,—
Купчаків, жоржин, леліток,—
Принесу з росою в клас,
Де стрічає вчитель нас.
Я віддам букет барвистий,
Де блищить роса намистом,
А одного купчака
Приладнаю до дзвінка.
Ой дзвіночки срібляні,
Добре вчитися мені.

(М. Стельмах)

1 Вересня

Завтра зранку в перший раз
Я іду у перший клас!
Але я іще ніколи
Не збирав портфель до школи.

Що ж покласти у цю сумку?..
Покладу пенал і гумку,
Ведмежатко і лопату,
Білочку руду, хвостату,

М'яч, пухкесеньку подушку,
На обід — смачну пампушку,
Тракторець, машину, мило!
Ой, як швидко звечоріло...

Я іду у перший клас
Завтра зранку перший раз.
Хто б тепер мені сказав,
Чи я все в портфель поклав?

(О. Роговенко)

Дощик допоміг

Працювала Ганночка
День при дні,
Поливала квіточки
Запашні.
Із вітрами й хмарами
Дощик біг.
Він маленькій дівчинці
Допоміг.
Помагав тій дівчинці
Дощ не раз —
Піде вона з квітами
В перший клас.

(Л. Савчук)

Вірші про школу, вчителів та учнів

Перша вчителька

Букварі і читанки,
Парти в два ряди.
Наша перша вчителька
В серці назавжди.
Сонце світлі зайчики
Сипле у шибки.
Кришать крейду пальчики,
Пишуть палички.
Скільки розгадали ми
З нею загадок!
Скільки прочитали ми
Віршів і казок!
Добре нам читається —
Вчителька всміхається.
А як хтось не зна —
Хмуриться вона.

(Т. Коломієць)

До школи

Так сонячно-ясно довкола
І тануть хмаринки вгорі.
До школи,
До школи,
До школи
Сьогодні ідуть школярі.
Врожаями ниви достигли,
Багрець пломеніє з дібров.
До книги,
До книги,
До книги
Душа поривається знов.
Дозріли калинові гронця
Над ними ясніє блакить
До сонця,
До сонця,
До сонця,
Як спів наша мрія летить.
Відколи, скажіть нам, відколи
Цей вересень з нами рідня?
До школи,
До школи,
До школи,
Ведуть нас дороги щодня.

(М. Сингаївський)

Вересень

Ходять хмари в небі синім,
Місяць Вересень прийшов,
Сповнивсь вереском пташиним
Тихий затишок дібров.
Позлітавшися у зграї,
Різне птаство молоде
В крилах сили набирає
І відльоту в вирій жде.
Бо пташки дзвінкоголосі
Знають — літа вже нема.
Хоч і тепло ще, та осінь
Вже підходить крадькома.
І набравшись сил за літо,
Галасливі, як пташки,
Знов ідуть до школи діти
І сідають за книжки.

(Н. Забіла)

Я збираюся до школи

Я збираюся до школи,
Вже немало знаю слів.
Вчить матусенька поволі,
Щоб читати я умів.
Букву Б — бабуся вчила,
Букву Т — татусьо наш,
Букву М — матуся мила,
Букву Д — дідусь Панас.
Букву О-ля сам знайшов я —
То сестриччине ім'я.
Буква В — Вкраїна, воля,
С — то вся сім'я.
Сам стараюся шукати
Хоч би букву в день одну.
Вчусь до купочки складати:
Ма-ма, баб-ця і ді-дусь.
Щоб в житті чогось навчитись,
Не соромити рідню, —
Вчуся також я числити,
Рахувати, ох, люблю!
Два горішки й три горішки,
Тож у сумі буде п'ять,
Так щодень поволі, трішки,
Я навчився рахувать.
А тепер уже без бабці
І без мами й дідуся
Порахую в хаті тапці,
Усі гривні в татуся.
Я збираюся до школи
Й так чекаю того дня!
Вчить мене, хоча й поволі,
Наша згідна вся сім'я.

(Б. Гірський)

Головна професія

Спитай у тата і у мами,
Які професії у них.
Професій різних є чимало,
Сповна їх вистачить на всіх!
Та є одна поміж професій,
Якої вчаться у житті.
Вона для кожного найперша,
Якої вчитимешся й ти!
Учитель, лікар та геолог,
Письменник, слюсар чи кресляр —
Всі називають головною
Одну професію — школяр!
Бо всім відомо, що без школи,
Без знань, що мусиш там набуть,
Не станеш у житті ніколи
Тим, ким в дитинстві мрієш буть!

(А. Костецький)

Світла мить

Отакий, як у букварику,
Із букетом у руках,
Чом спинився ти, школярику,
Серце в грудях, наче птах?
Як складав ти в ранець зошити!
Як чекав щасливих днів!
Щоб до сліз перетривожити,
Перший дзвоник продзвенів.
За порогом – вітру витівки,
Шелестіння верховіть.
В нашім класі
Перша вчителька
Усміхаючись стоїть.

(Т. Коломієць)

Зворушливі вірші про шкільне життя

Шкільний дзвінок

Дзвенить, дзвенить шкільний дзвінок —
Нас закликає до навчання.
Ми поспішаєм на урок,
І знову йдемо в світ пізнання.
Тут наші любі вчителі
Нам формули життя виводять,
І научають дисциплін
Та безліч прикладів наводять.
Сидять за партами мої
Найкращі друзі в цілім світі,
Нас всіх єднають дні шкільні,
Снагою нових мрій сповиті.
Дзвенить, дзвенить шкільний дзвінок —
Перерву він оповіщає.
А після неї на урок
Учнівську всю сім'ю збирає.
І знову дзвоник кличе нас —
Спішімо, друзі, до навчання,
Бо промайне так швидко час
Й пора настане розставання.

(Л. Зоріна)

Школа

Школо наша, школо,
Приголуб нас, мила,
Пригорни усіх нас,
Як голуб під крила.
Ти нас всіх научиш,
Як у світі жити,
Як зло оминати,
Як добро чинити.
Бджілоньки — на квіти,
Дітоньки — до школи,
Там збирають мудрість,
Як мед в полі бджоли.

(М. Підгірянка)

Школа

Наче вулик, наша школа.
Вся вона гуде, як рій.
І здається, що довкола
Розквітають квіти мрій.
Бігають, сміються діти,
Та — лиш дзвоник задзвенить —
Стане тихо, ніби в квіти
Поховались бджоли вмить.

(Д. Павличко)

***

Я іграшки сховала
І тихо їм сказала:
— У ящику тепленько,
Ви спить, мої маленькі,
А я книжки складу —
До школи вже іду.

(В. Кленц)

***

Заглядає у вікно
Вересень-рум’янець.
Я не сплю — дивлюсь давно
На новенький ранець.

Пахне ранець букварем
З гарними картинками.
Вранці ранець ми берем
І йдемо стежинками.

В мене квіти у руці,
А в матусі ранець.
Сипле сонце промінці
Вересень-рум’янець.

І ведуть, ведуть стежинки нас
В світлий, світлий перший клас.

(М. Чепурна)

***

Учися, першокласнику!
Відкрий науки світ.
Хай буде мрійним, радісним
В науку твій політ.

Сміливим будь відмінником,
Та честю дорожи.
Шануй батьків та вчителя
І з книгою дружи.

Будь добрим, праці відданим,
Та старших поважай.
Навчися мови рідної,
Люби свій рідний край!

(М. Сингаївський)

Побажайте нам удачі

Що за диво-корабель
Нас везе навкруг земель?
Пливемо морями знань
Серед хвиль важких — питань.

За шкільні роки буремні
Знань набудем — будьте певні!
Обігнемо Землю з часом
З нашим дружним першим класом.

Нас робота не лякає.
Треба вчитись — кожен знає!
Тож чекаєм побажань
Під вітрилом в морі знань!

(С. Гордієнко)

Патріотичні вірші про школу

До школи

Останній день канікул,
Мов свічка, догорів.
Готуйтеся до праці,
Маленькі школярі.
Ідіть завжди до школи
Веселі, не сумні,
Шукайте щастя, долі
В науці, у знанні.
Наука дасть вам силу
Дістатись до мети,
А Україні милій
В потребі помогти.

(Р. Роляник)

Веселий дзвінок

Вересень. Стежка до школи.
Дзвонить веселий дзвінок.
І через луг, через поле
Сонце спішить на урок.
Промінь лягає на трави,
Лукам навіє тепла.
Осінь стрічки золотаві
В коси дерев заплела.
Пахне прив'яленим цвітом –
З гаю, з городу, з двора.
Ми попрощалися з літом,
Ось і до школи пора.
Сміх навкруги розсипає
Дружна учнівська сім'я.
Нас біля школи стрічає
Вчителька рідна моя.
Наче весела родина,
Знову заходимо в клас.
Знаєм, що це Батьківщина
Школу відкрила для нас.

(М. Сингаївський)

Йде Яринка

Перший, перший, перший раз
Йде Яринка в перший клас.
Перший раз за парту сіла,
Пише палички несміло.
Ох, невмілі ручки,
Неслухняна ручка.
Дівчина маленька,
Палички кривенькі.
В класі тиша, тиша, тиша...
Вже Яринка пише, пише...
Дівчинка маленька,
Літери рівненькі
І слова чудові.
Ось вам слово в слово:
МАМА, УКРАЇНА —
НАША БАТЬКІВЩИНА.

(Л. Савчук)

Жартівливі вірші про школу і школярів

Татків помічник

Мишко Данькові каже:
— Слухай-но,
Давай сьогодні підемо в кіно!
— Не клич мене сьогодні ти,

Я мушу таткові допомогти.
— А що йому ти будеш помагати?
— Мої уроки готувати.

(С. Воскрекасенко)

Учителька сказала...

Дивується татусь:
— Чого це наш Павлусь
До школи не збирається іти?
З-під ковдри теплої синок
Подав тоненький голосок:
— Учителька сказала,
Щоб прийшов сьогодні ти...

(С. Воскрекасенко)

***

— Хочу я спитати, — просить мати в Люби. —
Є ж якісь уроки, що найбільше любиш?
— Що тут думать довго. Це просте питання.
Найсильніше люблю в школі я урок останній.

(В. Насипаний)

Портфель

Портфель — мій друг і помічник,
Я до портфеля дуже звик.
І він без мене — ні на крок:
Зі мною йде він на урок.
Портфель для мене залюбки
І ручку носить, і книжки.
Я по секрету вам скажу:
Його я дуже бережу,
Хоч добре сніжної пори
На ньому з'їхати з гори!

(В. Бойченко)

Читай також:

• Стінгазета до Дня знань ,
• Листівка до 1 Вересня ,
• Навчання майбутнього: яким воно буде?