Повні натхнення дитячі вірші про весну

Життєрадісні, трішки кумедні, пройняті бадьорістю і оптимізмом, повні натхнення та ніжності — саме такими й мають бути вірші про весну для дітей, енергійних і непосидючих сонячних зайчиків.

Лови перші весняні промінчики тепла — читай дитячі віршики про найяскравішу та найсоковитішу пору року, нехай вони гріють Тебе ще холодними весняними вечорами.

Дуже радісна пора

Впрягся день в блакитний віз,
через гори, через ліс
в місто нам весну привіз.
Плаче тітонька-зима,
що морозу більш нема,
що повіяв теплий дух
і пропав її кожух,
що промокла вся дотла
від весняного тепла.
— Цінь-цвірінь!
Зимі кінець! —
репетує горобець.
— Дзень-дзелень! —
дзвенять струмки.
На сопілоньках шпаки
виграють що сили є.
В мідний бубон сонце б'є,
і стрибає дітвора —
дуже радісна пора!
(Марія Хоросницька)

Вже весна

Вовк ведмедя розбудив:
— Вже весна, гуляти йди!
Виліз велетень з барлогу —
Вовк втікає в ліс від нього.
(Олексій Кононенко)

Телеграма-блискавка

Вночі за вовчими ярами
зайці давали телеграми.
І прочитала так сосна:
«Чекайте квітами Весна».
(Ліна Костенко)

Чекання

Навесні, коли бузок
Хоче зацвітати,
Виглядає ластівок
Наша біла хата.
Ми подвір'я підмели,
Висіяли квіти,
А весні допомогли
Яблуні білити.
І розчистили струмок,
Що тече з діброви...
До прильоту ластівок
Все у нас готово.
(Анатолій Качан)

Кіт, зима і весна

Іде кіт через лід
Чорнолапо на обід.
Коли чує він — зима
Його біла підзива:
Ти чого йдеш через лід
І лишаєш чорний слід?
Бо я чорний,— каже кіт,—
Я лишаю чорний слід,
Коли ж біла ти сама,
То білій тут дотемна! —
І пішов кіт через лід
Чорнолапо на обід.
Стала зимонька сумна:
За котом ішла весна!
(Микола Вінграновський)

Надійшла весна

Надійшла весна прекрасна,
многоцвітна, тепла, ясна,
наче дівчина в вінку.
Зацвіли луги, діброви,
повно гомону, розмови
і пісень в чагарнику.
(Іван Франко)

Пісенька-весняночка

Лугом поміж квітами я іду,
Пісеньку-весняночку я веду.
Склала я цю пісеньку голосну
Про гаряче сонечко, про весну.
Батьківщино сонячна, рідний край!
Тут топчу я стежечку з краю в край
І тягнусь, мов квіточка, в висоту.
Лугом поміж квітами я іду,
Пісеньку-весняночку я веду.
І лунає пісенька скрізь моя:
Батьківщину сонячну славлю я!
(Лідія Компанієць)

Зима і весна

— Насуплю я брови, — говорить зима,
— І вітер з морозом повіє:
Усе скрізь загине — рятунку нема!
Під снігом замре, заніміє.
— А я засміюся, — весна відмовля,
— І сонце пекуче засяє:
Прокинуться луки, ліси і поля,
Усе зацвіте, заспіває.
(Спиридон Черкасенко)

Квітень

Квітень на хмаринку сів,
До нас в гості прилетів.
А за ним, як діточки,
Поспішають квіточки.
Ось конвалії й в’юнки,
Барвінкові килимки,
А кульбабки і дзвіночки —
Малюкам плести віночки.
(Олена Коваленко)

Котики вербові

Сонце по діброві
Ходить, як лисичка.
Котики вербові
Жмурять жовті личка.
Вже не хочуть спати,
Хоч і трішки сонні.
Гріють лапенята
На яснім осонні.
(Анатолій Камінчук)

Початок медоносу

Медонос весняний
Розпочався нині.
І гудуть невпинно
Вулики бджолині.
А дідусь між ними
Ходить на світанку,
Слухає, як бджоли
Дзумкають веснянку.
Бджоли дідусеві
Бороду обсіли,
Думали: то перший
Цвіт весняний білий.
(Степан Жупанин)

Більше весняного натхнення та настрою шукай тут:

• Дитячі віршики про весну,
• Життєствердні вірші російських класиків про весну,
• Нумо співати — весну закликати!