Літаюча білка

У розкритому вигляді перетинка виконує функцію парашута, або навіть планера, адже тваринка детально планує місце посадки.

Рятуючись від хижаків, або перебираючись на інше місце годівлі, летяга задирається на дерево якомога вище і, стрибаючи, розкриває перетинку.

Залежно від висоти, білка може подолати відстань до 80 м, а приземляючись, вона піднімає хвіст угору — так знижується натяг перетинки.

Харчується летяга всім, що знаходить на деревах: горіхами, жолудями, фруктами, ягодами, насінням та комахами. Весною одні з улюблених ласощів для білки — бруньки дерев. Оскільки на зиму тваринка не впадає в сплячку, вона заготовляє велику кількість їжі, аби використати її з настанням холодів.

Живуть летяги в дуплах дерев по двоє або великими групами по 20 особин.

Детальні знімки польоту летяги зробив британський фотограф Кім Тейлор за допомогою спеціальної камери.

Ось така от тваринка — південна летяга.