​Стежками Шевченка: які місця відвідати в Україні?

Куди варто вирушити юним шанувальникам Тараса Шевченка, аби дізнатися більше про генія української літератури, розповість Пустунчик. Плануємо весняні канікули!

9 березня 1814 року в сім’ї кріпака народився хлопчик, якому судилося стати відомим поетом, пророком українського народу і духовним батьком нації. Більшу частину життя Тарас Шевченко провів за межами України, і лише 14 років жив на Батьківщині. Проте кріпацтво, заслання та переслідування не завадили Шевченку творити заради незалежності рідної землі. Письменнику виповнилося всього 47 років і 1 день, коли 10 березня 1861 року він пішов із життя.

Завітаймо до рідного села поета, відвідаймо куточки, де він творив, закохувався, страждав та мріяв про щасливе життя рідного народу. Подорож шевченківськими місцями України починається прямо зараз!

Батьківщина Шевченка

Тарас Шевченко народився у селі Моринці Зіньківського повіту (на Черкащині). Дитячі роки хлопчика пройшли у селі Кирилівка (сьогодні — Шевченкове), куди невдовзі після його народження переїхали батьки. Коли хлопець підріс, то прислужував козачком пану Енгельгардту в селі Будище. А час у Вільшані, де Шевченко служив кухарчуком на панській кухні, але понад усе мріяв навчитися малювати, став його першою сходинкою до світового визнання. Саме з Вільшани юнак змушений був поїхати разом з паном та прислугою до міста Вільно, на довгі роки залишивши Україну. Звідти й повилася його дорога до вершин світової слави.

Нині ці села об’єднані в Національний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка». Саме звідси варто почати мандрівку шевченківськими святинями.

У Моринцях ти побачиш відтворену хатину діда Шевченка по матері Якима Бойка з інтер’єром тих часів та хату висланого до Сибіру коваля Копія, в якій півтора року мешкала сім’я Шевченків.

Хата Якима та Параски Шевченків, де народився Тарас.

Цікаво!В інвентарній книзі села Моринці за 1796 рік записано, що сім’я Якима і Параски Бойків мала ниву, леваду, віз, пару волів, а також пасіку на 34 колоди, на обійсті ріс прекрасний вишневий садок.

Біля хати — клуня, пам’ятник народної архітектури, якому понад сто років.

Неодмінно відвідай і пам’ятник матері Тараса Шевченка — Катерині Бойко. Місцеві запевняють, жінка походила з вільних селян, і якщо вийшла заміж за кріпака — не інакше як із великої любові.

Моринці — надзвичайно мальовниче село, що є одним із центрів туристичного маршруту «Підкова Черкащини».

На в’їзді до Шевченкового відвідувачів зустрічала бронзова скульптура «Тарас малює», проте 2016 року пам’ятний знак викрали…

На батьківській садибі поета нині музей, де зберігаються сімейні реліквії. Є тут і лава, і стіл з шевченківської хати, стародруки, меблі Енгельгардта, вироби місцевих народних умільців. Перед входом до музею — скульптура 13-річного Шевченка, босого, з ясним поглядом та чоботами за плечима.

На щастя, хату Шевченків, яка свого часу згоріла, змогли відтворити за малюнком Кобзаря.

Тарас Шевченко. Хата батьків у Кирилівці (Шевченкове), 1843 р. Папір, олівець.

В Будищах збереглася хата дяка — «перший університет», куди батько митця, Григорій Шевченко, віддав сина вчитися грамоті. Пишаються тут могутніми кронами й три тисячолітні дуби-старожили. Кажуть, в дуплі одного з них юний Шевченко ховав свої перші малюнки.

Зберігся в Будищах і маєток Енгельгардтів: будинок, льох, сад та алея каштанів.

Прогулюючись околицями села, обов’язково натрапиш і на дерев’яний вітряк часів Шевченка.

Територією заповідника розкидані скульптури юного Тараса Шевченка. Тут можна побачити унікальні предмети побуту його сім’ї, колодязь, що зберігся з тих часів, могилу матері. Більшість предметів відтворені за оригіналами замальовок самого Кобзаря. Завдяки колосальній праці краєзнавців, відвідуючи заповідник, немов переносишся на сотні років назад. Тут так само біліють стіни української хати з солом’яною стріхою, цвіте квітник родини Шевченка й видніється плетений тин, що став візитною карткою всіх місцевих хуторів.

Київські музеї та пам’ятні місця на честь Тараса Шевченка

Життя і творчість Шевченка тісно пов’язана зі столицею України, де він періодично жив із літа 1984 року до весни 1947.

Завітай до Національного музею Тараса Шевченка на бульварі Шевченка, 12. Тут зберігається понад 81 тисяча експонатів: рукописи та картини поета, документи, фото, першодруки з автографами Шевченка, його одяг та канцелярія. Колекцію унікальних цінностей збирали протягом 150 років.

Неподалік від Майдану Незалежності розташований будинок-музей Тараса Шевченка. Тут Кобзар мешкав на квартирі у 1846–1847 рр. до свого арешту. Колишній панський козачок, отримавши свободу, боровся за скасування кріпацтва та писав «малоросійською мовою», яка на той час була забороненою. У будинку-музеї відтворена кімната, де жив Тарас Григорович, тут зберігаються і його особисті речі. Особливу цінність мають робочий стіл Шевченка, перо, чорнильниця та люлька, подаровані письменнику Миколою Костомаровим.

Є тут і картини з краєвидами Києва художника Михайла Сажина, разом з яким поет ділив помешкання та малював. Вперше музей відкрив двері для відвідувачів ще в 1928 році.

На вулиці Вишгородській, 5 ти зможеш відвідати Меморіальний будинок Шевченка «Хата на Пріорці». Мальовнича околиця Києва стала поету домом у 1859 році після повернення із заслання. Всередині відтворено інтер’єр тих часів, а поблизу будівлі росте 400-літній дуб, під яким так любив сидіти письменник.

Один з найвідоміших вишів столиці — Національний університет — названий іменем Шевченка. Тут митець працював в Археологічній експедиції в 1845–1847 рр.

Екскурсія стежками Шевченка приводить шанувальників його творчості й до церкви Різдва Христового, з якої поета проводжали в останню путь.

Корсунь-Шевченківський — місто з ім’ям Кобзаря

Мальовниче містечко на річці Рось, де колись була резиденція Богдана Хмельницького, перейменоване на честь Шевченка в 1944 році. Тут письменнику вдалося побувати кілька разів у 1859 році, гостюючи у троюрідного брата Варфоломія Шевченка. Місто з великою історією захоплювало Шевченка. Гуляючи місцевим парком, він робив чудові замальовки. Нині в місті встановлена стела з композицією за мотивами шевченківських творів, а також пам’ятник Кобзарю.

Єдиний у світі! «Музей однієї книги» в Черкасах

На розі вулиць Хрещатик та Байди Вишневецького вабить погляд старий будинок з елементами неокласичного стилю в архітектурі. Це музей «Кобзаря» Тараса Шевченка. Колись тут жила родина купців Цибульських, які після арешту поета в 1859 році взяли його на поруки та визволили з-під варти.

Один з найцінніших експонатів музею — прижиттєве видання «Кобзаря». Також фонд музею містить переклади книги різними мовами світу. А в підвалі обладнано галерею, де проводяться виставки та літературні вечори.

Завітавши до музею, ти матимеш нагоду побачити ще одну унікальну книгу — рукописний список Пересопницького Євангелія 1571 року — й дізнатися, яким же дивом ця пам’ятка стосується Шевченка. Відвідання музею «Кобзаря» — чудова альтернатива уроку української літератури.

Історична довідка. Під час останнього приїзду в Україну Шевченко нібито хотів купити невелику ділянку землі біля Канева, щоб там оселитися. Проте за чиїмось доносом поета було заарештовано й привезено до поліцейської управи в Черкасах, де він мусив пробути декілька днів, чекаючи на вирішення своєї долі. Аби полегшити й без того складне життя Шевченка, родина тамтешніх купців Цибульських вирішила втрутитися. Вони дали місцевому поліцейському справнику хабаря, щоб той дозволив Шевченкові перебути ці дні у маєтку Цибульських. Ось так і сталося, що поет з 18 по 22 липня 1859 року гостював у будинку на розі вулиць Хрещатик і Байди-Вишневецького, там, де сьогодні музей «Кобзаря».

Маєток Закревських на Полтавщині

У селі Березова Рудка Пирятинського району на Полтавщині розташований колишній маєток Закревських, де Шевченко гостював п’ять разів.

Дослідники творчості Шевченка переконують: поет був закоханий у дружину Платона Закревського — Ганну. Познайомившись із жінкою на балу в 1843 році, він взяв на пам’ять одну з блакитних троянд, якою була прикрашена сукня жінки, та зберігав її, як реліквію.

Перебуваючи в далекому засланні, Шевченко присвятив Ганні вірш із підписом «Г. З.» («Немає гірше, як в неволі»), в 1848 році — «Якби зустрілися ми знову». Зберігся й портрет Ганни, намальований Шевченком.

Березову Рудку варто відвідати й через те, що тут є піраміда Закревських, на зразок єгипетської. Незвичайну споруду на могилі Платона та Ганни звів їхній син Ігнатій, що довгий час був послом у Єгипті.

Портрети Платона та Ганни Закревських, написані Шевченком.

Могила Шевченка у Каневі

Подорожуючи шевченківськими святинями, не можна оминути його могилу в Каневі. У славнозвісному «Заповіті» Шевченко висловив останню волю — бути похованим «серед степу широкого на Вкраїні милій».

Друзі та численні прихильники творчості Кобзаря виконали його заповіт. В 1861 році тіло письменника привезли з Петербурга та перепоховали на Чернечій горі в Каневі. Тепер це Тарасова гора, на вершині якої височіє бронзовий пам’ятник Шевченку, немов дивиться на Дніпро та околиці. Так, хоча б після смерті, була втілена мрія поета оселитися в Каневі, на березі Дніпра.

Місцевість стала заповідником, на території якого діє перший народний музей «Тарасова світлиця».

Шевченківські місця у Львові

У місті Лева Шевченко ніколи не був, однак львів’яни шанують поета як світового героя, про що свідчать місцеві пам’ятки. На честь Кобзаря тут створено Музей народної архітектури та побуту«Шевченківський гай», названо проспект.

У центрі міста зведений оригінальний пам’ятник Тарасу Шевченку з 12-метровою «Хвилею національного відродження», де показана трагічна історія України з часів Київської Русі до ХХ ст.

У Палаці мистецтв розташована кімната-музей Шевченка. 26 художників мандрували шляхами Тараса — від Моринців до Вільна, від Петербурга до Казахстану, змальовуючи місця, де жив і творив поет. Зі своїх картин художники утворили експозицію, що й стала основою музею.

Найцікавіші пам’ятники Кобзарю в Україні

У місті Ромни у 1918 році був встановлений перший великий пам’ятник Тарасу Шевченку. Ромни поет відвідав у 1845 році під час Іллінського ярмарку. У монументі скульптор передав непохитну волю Шевченка та його нерозривний зв’язок з рідною землею.

А от містечко Ковель на Волині пишається найвищим у світі пам’ятником Шевченку. Його висота сягає 7 м, а маса — 20 тонн.

Харківський пам’ятник називають найкращим зразком шевченківської монументалістики в світі. Це один із символів міста, відкритий в 1935 році. Разом з Шевченком пам’ятник зображає ще 16 фігур — людей праці, борців за волю та громадянські права. Висота монументу 16 м, самої скульптури Шевченка — 5,5 м. Побачити дивовижну композицію можна в Саду ім. Тараса Шевченка.

Дорогий друже, можна жодного разу не побувати в Америці й ніколи в житті не побачити Ейфелевої вежі, але кожен небайдужий до долі України має відвідати місця, де народився пророк української нації, місця, які наповнили душу юного Шевченка безмежною любов’ю до Батьківщини, зародили бажання боротися за свободу рідного народу. Незважаючи ні на що.

Читай також:

• Три стереотипи, що роблять Шевченканезаслужено нудним,
• Захопливі факти про Івана Франка.