Зворушливі вірші про кохання

Короткі вірші про любов, у яких, втім, вміщається цілий світ почуттів. Привітання з Днем святого Валентина мають бути саме такими.

Ти на мене чекай

Ти на мене чекай
Відхололими сірими схилами.
Ти на мене чекай.
І не сивій від мокрих століть.
Допалає ріка.
І на ранок народиться сильною.
І по наших щоках
Сипоне її зоряний лід.
І почнеться туман.
І почнеться велике завершення.
І затихне зима.
І плесне жовтизною за край.
Ще нічого нема.
Хай усі називаються першими.
Ще нічого нема.
Ти чекай мене. Тільки чекай.
(Роман Скиба)

Спини мене отямся і отям

Спини мене отямся і отям
така любов буває раз в ніколи
вона ж промчить над зламаним життям
за нею ж будуть бігти видноколи
вона ж порве нам спокій до струни
вона ж слова поспалює вустами
спини мене спини і скамени
ще поки можу думати востаннє
ще поки можу але вже не можу
настала черга й на мою зорю
чи біля тебе душу відморожу
чи біля тебе полум’ям згорю.
(Ліна Костенко)

Коли до губ твоїх...

Коли до губ твоїх лишається півподиху,
Коли до губ твоїх лишається півкроку –
Зіниці твої виткані із подиву,
В очах у тебе синьо і широко.

Щось шепчеш зачаровано і тихо ти,
Той шепіт мою душу синьо крає.
І забуваю я, що вмію дихати,
І що ходити вмію забуваю.

А чорний птах повік твоїх здіймається
І впевненість мою кудись відмає.
Неступленим півкроку залишається,
Півподиху у горлі застряває.

Зіниці твої виткані із подиву,
В очах у тебе синьо і широко,
Але до губ твоїх лишається півподиху,
До губ твоїх лишається
(Григорій Чубай)

Колискова

спи моя кохана засинай
все минеться навіть ніч минеться
голосом пролившись через край
тінь моя до тебе доторкнеться

пригорнувшись втомленим крилом
до твоїх ласкавих оченяток
тінь моя освячена теплом
буде біля тебе засинати

будуть кучерявитись зірки
і моя ласкава колискова
то відпустить то пригорне знову
і не відпускатиме віки

неймовірно легко уночі
жити нам що цілий світ забули
спить кохана на моїм плечі
заздрить бог так солодко заснула
(Іван Андрусяк)

Моєму Юркові

Усміхайся мені
Зі світлин
Що так пахнуть
Солоними ранками
Кавою в білих горнятках
Вершками
Тілами
Важкими від сонця
Й солодкої змори
Із далекої Будви
Із синяви гір
Де ми разом
Над морем
Над часом
Над світлом
Йдемо нероздільно
Залишаючи тінь на піску
Одну на обох
(Мар'яна Савка)

Спи. Я тебе стерегтиму

Спи. Я тебе стерегтиму.
Просто цієї ночі
щоб відпустити зиму
треба заснути конче.

Сни твої наче з вати –
теплі й м’які на дотик.
Щоби тебе впіймати,
треба забути хто ти.

Висить в вікна квадраті
жовтого сну окраєць.
Треба піти з кімнати,
щоби прийти у пам’ять.

Спи. Я ніде не йтиму.
Просто цієї ночі
треба прийняти зиму
всім, хто забути хоче.
(Катерина Бабкіна)

День Валентина і вірші про найпотаємніші й найніжніші почуття — це найкраще поєднання, чи не так? А в Тебе є улюблений романтичний вірш? Ділися у коментарях!

Читай також:

• Поезія про кохання.
• Привітання з Днем святого Валентина.
• Святкові страви до Дня святого Валентина.