Свято Миколая — казковий бал для святого

Ведуча:

Добрий день, шановні гості,
Добрий день, малята.
Закінчилась швидко осінь,
Лине зимнє свято.
Свято світле і барвисте,
Гостя, що із Раю —

Завітав в село і місто
Празник Миколая.

Сьогодні, мої милі друзі, довгожданний день зустрічі з мріями та подарунками. Свято дитинства й щедрості, на яке щорічно чекають наші вихованці. От і нині малеча з самого раночку виглядає візитера, аби отримати подарунки, але не тільки отримати, а й подарувати Миколаю щось незвичне. Довго й старанно діти готували для святого справжнісінький бал, аби показати, як вони люблять його, які вони слухняні й талановиті.

1. Свято лине Миколая —
Серденько радіє.
Йде святий до нас із раю
Принесе надію.

2. Подарує віру в чудо
І любов велику.
Поклоніться, добрі люди,
Цьому чоловіку.

3. Поклоніться і радійте
За його щедроти.
Як і він, прожить зумійте
В просвіті турботи.

4. Поможіть і нам для нього
Влаштувати свято.
Бо усмішка для святого
Коштує багато.

5. Ми влаштуєм Миколаю
Бал – маленьку казку,
Хай у погляді заграє
Втіха й Божа ласка.

Ведуча: Гарна пропозиція – влаштувати бал для Миколая. Але ж він дуже зайнятий: ходить по садочках, квартирах – роздає малечі подарунки, як же Миколай побачить наш бал? А, придумала! Ми встановимо з ним супутниковий зв'язок і камерою будемо транслювати наше свято просто йому на телефон. Ну, як моя ідея? Отже – починаймо.

(лунає музика, заходить Фея)

Фея:

Я – фея-чарівниця.
На мене подивіться:
Я можу так зробити,
Щоб стали в казці діти.
Лиш музика заграє –
На ляльок обертаю
Дівчаток-щебетушок,
Своїх малих подружок.

(лунає музика, Фея чарівною паличкою торкається по черзі дівчаток, вони підводяться)

1. Я – малесенька актриса,
Звати лялечку Аліса.
Можу пісеньки співати,
Можу в піжмурки пограти.

2. А я – Лєра, ляля неньки,
Дуже добра і гарненька,
І весела, і сумлінна,
Ще й хазяєчка відмінна.

3. Я – маленька всеумійка,
Звати лялечку Софійка.
Хоч роками я маленька –
Помічниця гарна неньки.

4. Чути сміх веселий зранку
Це – прокинулась Тетянка.
Знає геть уся рідня:
Ляля Танечка це – я!

5. Ось мене назвала мама
Дуже сонячно – Мар’яна,
Я для нені – ляля-сонце,
Що заглянуло в віконце.

6. А я – лялечка-панянка,
Маю ім’ячко – Улянка.
І прийшла до вас на свято,
Щоб гарненько танцювати.

7. Я – Надієчка-дівиця,
Дуже вправна танцівниця.
Нумо, лялі, не вагайтесь –
У таночок мій збирайтесь.

(виконується Танок лялечок)

Ведуча: Які милі лялечки, просто з казочки до нас на бал завітали, аби потішити діток, гостей і, звичайно, Миколая. Дякуємо, добра Феє, за таке диво. А, може, ти ще щось нам чарівне зробиш?

Фея:

Так, звичайно, дуже просто.
Будьте пильні, наші гості,
Буду зараз чаклувати,
Білосніжку викликати.

(лунає музика, з’являється Білосніжка)

Білосніжка: Білосніжку викликали? Це у вас сьогодні святковий бал для Миколая? А ви себе гарнесенько вели цілий рік, не бешкетували, слухняними були? Ну добре, погостюю у вас трішки, зовсім трішки, бо маю поспішати своїх гномиків шукати. Вони такі пустуни у мене, боюся, аби чого не наробили, бо ж подарунка від Миколая не отримають.

Ведуча: А ми й тобі, Білосніжко, подарунок підготували.

Білосніжка: А який?

Ведуча: Ми твоїх гномиків у гості запросили, аби чарівна Фея їх умить на слухняних перетворила і навіть танцювати навчила.

Білосніжка: Так це ж просто чудово!

(Фея торкається хлопчиків, ті підводяться)

1. Ми – веселі добрі гноми,
Невідома гномам втома.

2. Гноми все робити можуть,
У проблемах допоможуть.

3. Гноми – дуже добрі друзі,
Знають це по всій окрузі.

4. Гноми мають власне братство,
Вірність – гномиків багатство.

5. Знають гноми добру казку,
Бо відома гномам ласка.

6. Гноми щедрі та сміливі,
Дуже милі та грайливі.

7. В гномів радості багато,
Гноми люблять танцювати.

(пісня-танок «7 гномів»)

Ведуча: Неймовірно! Дуже мило, дуже приємно вас бачити на нашому балу. Ви подарували нам справжню казку.

Білосніжка: Але й ваша маленька країна теж казкова.

Ведуча: Не тільки маленька, але вся наша країна Україна – казка. Адже тільки в нас є такі добрі люди, щедрі, талановиті, тільки в нас дітки можуть до безкінечності співати про рідну землю гарних пісень. А які чудові віршики знають наші дітлахи! Навіть зовсім маленькі залюбки розповідають про Україну. Хочете послухати?

Білосніжка: Авжеж, хочемо.

1. Я – козак-молодчина,
Дуже видний я мужчина.
Ось навколо озирнуся,
Й до обіду оженюся.
Буду їсти борщ, пампушки,
І вареники, й галушки.
Ну, кажіть мені, дівчата,
Хто вже вміє готувати?

2. Хоч мені лише три роки,
Козаченко я нівроку.
Підростаю на відмінно,
Стану гетьманом Вкраїни.

3. Ви на мене поглядайте
Й президента упізнайте.
Я прийду до влади швидко
Буде щастя нашим діткам!

Ведуча: Жартували наші парубки добряче, бо ж українці, бо ж козаки. А які у нас дівчата – диво, а як вони співають гарно – замилуєшся.

(виконується пісня-танок «Рушничок»)

Білосніжка: Неймовірно, дуже весело і гарно. Пречудове свято ви влаштували для святого Миколая. Але де ж він до цієї пори, чому не приходить?

Ведуча: Він мандрує по дитячих садочках, роздає діткам подарунки, має і до нас завітати, та щось забарився.

(забігає дитина)

Дитина:

Ой, біда, печаль велика.
Листоноша ось покликав,
Телеграму передав:
Миколай щось написав.

(віддає телеграму ведучій)

Ведуча: Так, подивимося, що тут. «Вибачте, любі друзі, але, на превеликий жаль, не можу приїхати до вас на свято – мене терміново викликали в лікарню до хворих діток. Дуже дякую за те, що були слухняними цілий рік, старанно вчилися, були ввічливими і добрими товаришами. Надсилаю вам своїх янголів – думаю, вони стануть гарною окрасою вашого свята». Ай-ай-ай, що ж ми будемо робити, де нам подаруночки для діток взяти?

Білосніжка: Не сумуйте: у вас є Фея, яка неодмінно щось вигадає.

(лунає музика «Янголята», забігають кілька янголів, виконується таночок)

Фея:

Розведу вашу біду,
Миколайчика знайду.
Гарне свято наше буде,
Є ще в світі добрі люди.

(підходить до директора дитсадка/головного вихователя/представника шефської організації/благодійника свята, торкається чарівною паличкою)

Фея: Ви тепер Миколай!

(Миколай каже вітальне слово та роздає дітям подарунки)

Ведуча: От і закінчилося наше святечко. Весело було, подарунково, а щоб так і на наступний рік відбулося – наші діточки будуть старатися не бешкетувати, вчитися, розвиватися і знову виглядатимуть свого Миколайчика у морозяне віконце.

Автор сценарію: Оксана Геращенко, завідувач ДНЗ №22, м. Коростень Житомирської області