Свято Покрови та козацької звитяги

З 14 жовтняі в українських селах починався сезон весіль, що тривав аж до Пилипівки. Не дарма в народі кажуть:«Покрова накриває траву листям, землю — снігом, воду — льодом, а дівчат — шлюбним вінцем».

А ще Покрова означала початок вечорниць та молодіжних гулянь.

На Покрову незаміжні дівчата, які бажали якнайшвидше вийти заміж, ішли до церкви молитися: «Мати-Покровонько, накрий мені головоньку, хоч ганчіркою, аби не зостатися дівкою».

Після Покрови країну огортає справжня осінь: відлітають у вирій журавлі, стрімко опадає листя з дерев, вдаряють перші заморозки. «Прийшла Покрова — на дереві голо» — каже мудрий український народ.

А чи спостерігали Ви цього дня за природою? З давніх часів на Покрову люди робили синоптичні прогнози:

Якщо на Покрову не випаде сніг, то не покрити йому землю і в листопаді-грудні.

Якщо вишня «скине» листя до Покрови, взимку лютуватимуть сильні морози, якщо ж залишиться стояти зеленою — бути зимі теплою та погожою.

Якщо білка змінить шубку до Покрови — зима буде поблажливою.

В Карпатах до свята Покрови поверталися з полонин усі пастуші отари, закінчували далекі поїздки і чумаки. З цього приводу навіть приказку вигадали: «Настала Покрова — сиди, чумаче, вдома».

Своєю вірною покровителькою і заступницею вважали Покрову козаки. Саме 14 жовтня вони обирали нового отамана та влаштовували свято козацької мужності та відваги. Нині ж на Покрову ми відзначаємо День українського козацтва.

В Україні і досі збереглася прекрасна традиція на Покрову вивішувати над вхідними дверима вишитий рушник, взятий з ікони Пресвятої Богородиці. Зазвичай це робила найстарша господиня дому, аби всі в родині були здоровими та щасливими.

Цього дня кращі майстри села збиралися разом, аби перекрити дахи сиротам або вдовам.

Дорогі мої юні нащадки запорожців! Щиро вітаю Вас із прекрасним святом Покрови. Бажаю Вам козацького здоров’я, незламної волі, радощів та наснаги в продовженні кращих українських традицій. Миру та злагоди Вашим домівкам.