Африканська кішка сервал

Сервали найчастіше полюють вночі. Основна здобич цих диких кішок — дрібні тварини масою до 200 г: миші, жаби та змії.

Зазвичай сервали мешкають у саванах південніше Сахари. Зустріти їх можна і в гірській місцевості на висоті до 3 км. Вологих же екваторіальних лісів ці кішки не люблять, тому й уникають їх.

Окрім високого зросту, у сервалів є ще одна перевага. Ці красені володіють найбільшими вухами відносно розмірів тіла серед кошачих. Щоправда, дещо поступаються африканській лисичці фенек.

Для чого ж сервалові такі великі вуха? Правильно! Щоб якнайкраще чути свою улюблену здобич — дрібних гризунів. Під час полювання сервал завмирає на 15 хвилин і прислухається до будь-якого шарудіння. Побачивши або почувши здобич, сервал негайно стрибає за нею.

Стрибок сервала з місця може досягати 3,6 м у довжину і 3 м у висоту. Ось чому сервал з легкістю може збити навіть птаха в польоті. А за даманами кішка може видертися і на дерево.

Довжелезні ноги сервала дозволяють йому розвинути швидкість до 80 км/год. Такі здібності сервал може використати для полювання на антилоп, газелей та оленів.

На сервалів часто полюють люди і великі кішки (наприклад, леопарди), проте зникнення їм не загрожує. Під загрозою опинився лише один з 12 підвидів сервала, який живе в Північній Африці.

Забарвлення хутра сервала дуже схоже на гепардове. Довжина тіла складає 59-92 см.

Кошеня сервала важить лише 250 г при народженні.

Цікаво, що сервала — африканську дику кішку-хижака — можна приручити. Щоправда вдома дозволено тримати лише сервала, який народився в неволі і вихований, як домашній.