Медіаграмотність: як розпізнати неправдиві новини?

Медіаграмотність: як розпізнати неправдиві новини?

Друже, ти, мабуть, сотні разів чув слово «фейк». А що воно означає, знаєш? З радістю розповім тобі, як почуватися у безпеці в інтернеті та не попастися на гачок недобросовісних розповсюджувачів новин.

3 933 0

Що таке фейк?

У перекладі з англійської «фейк» — це підробка, вигадка, плітка . Також «фейком» називають цілеспрямоване розповсюдження неправдивої інформації в соціальних медіа або традиційних ЗМІ.

фейк

Фейк. Олень з рогами у формі сердечка.

А ще новини бувають упередженими, коли події висвітлюються однобоко, без ознайомлення з ситуацією або достатніх підстав. Але кому це потрібно і головне — навіщо? Спробуємо розібратися.

Щодня, гортаючи стрічку новин у соцмережах, ти бачиш сотні фото, читаєш десятки повідомлень — шокуючих, сенсаційних, таких, що чіпляють погляд, змушуючи перейти на сторінку джерела. Та чи всі вони правдиві?

На жаль, частину з них, цілком ймовірно, публікують з метою маніпуляції. Фейкові та упереджені новини часто стосуються національної приналежності, релігійних переконань, віку, раси, соціального статусу. Такі новини покликані викликати негативні емоції та cпровокувати до певних дій.

Поділ України російськими ЗМІ на Схід та Захід через мови спілкування населення, нав’язування думки про насадження української на Сході — одні з таких тем. Мета — розхитати політичне й соціальне становище в державі, призвести до сутичок та масових протестів всередині країни, запевнити: в Україні громадянська війна, Росія не причетна до розпалювання конфлікту.

фейкова новина

Фейк.

Переглянь наступний відеоролик. Автори закликають звертати увагу на джерело, якому вигідні певні новини, та прислухатися до здорового глузду.

Види фейків

В інтернетмедіа досить багато фейків. Ось декілька видів неправдивих новин, які варто навчитися розрізняти.

Клікбейт

Гучний заголовок, що не виправдовує зміст статті, та яскрава картинка, які провокують тебе перейти за посиланням,— ось ознаки клікбейту. Клікбейт-заголовки підсилюють властиву людині допитливість та спонукають клікнути на новину. Мета — збільшити кількість переглядів матеріалу та заробити на рекламі, нехтуючи правдивістю фактів, точністю інформації.

З англійської «клік» — це натискання мишкою, а «бейт» — наживка, роль якої найчастіше грає сенсаційний заголовок. Такий прийом колись використовувала жовта преса. Нині клікбейти, на жаль, публікують і поважні онлайнвидання. Віруси — ось що може чекати тебе, якщо зреагуєш на фейкову сенсацію і перейдеш за посиланням.

Приклади клікбейтних заголовків:

  • «Завдяки цьому продукту ти ніколи не будеш хворіти!»,
  • «Щоб схуднути на 30 кг за місяць, вона використала тільки…»,
  • «Мер зробив шокуючу заяву. Це необхідно знати всім!»
  • «На одній з вулиць коїться жахливе!»

клікбейк

Клікбейт-заголовки використовують інтригу («Ти не повіриш!»), заклики до негайного перегляду («Терміново!», «Шок!»), звертання на «ти», ніби це невимушена бесіда.

Сатира

Це викривлена інформація, подана з метою додати негативних барв певній події або особистості, викликати зневажливе, глузливе ставлення суспільства.

Мало хто спокійно сприймає критику. Яскравий тому приклад — терористичний напад на працівників французької сатиричної газети CharlieHebdo, яка висміює політиків та різні релігійні групи. Газета публікує карикатури, репортажі, дискусії та анекдоти.

За повідомленнями ЗМІ, теракт стався через кілька годин після появи у «твіттері» видання карикатури на одного з лідерів угрупування ІДІЛ Абу Бакра аль-Багдаді.

сатира

Замовна новина

Найчастіше їх замовляють політичні партії або окремі політики, аби показати себе у вигідному світлі або скомпрометувати суперників. Таких матеріалів надзвичайно велика кількість і в газетах, і в інтернеті, і на телебаченні, особливо напередодні виборів.

замовна новина

Вигадана новина

Ну, тут все зрозуміло. Без жодної підстави, однак з певною метою створюється публікація з неправдивою інформацією, наклепом, вигадкою чи неправильним трактуванням подій. Така новина може бути підставою для порушення карної справи, якщо подана інформація, наприклад, порушує гідність, утискає права, руйнує імідж особи чи певної організації.

За правилами хорошого тону, видання, що опублікувало брехливу новину, має публічно вибачитися. Однак у наших реаліях це швидше нонсенс, аніж закономірність.

Вигаданий інформаційний привід — ще один інструмент, за допомогою якого популяризують публікацію у соцмережах.

Можливо, ти бачив фейк, пов’язаний з Іваном Кочергіним. Аби підтримати школяра, його фото поширили 115 тисяч людей.

вигадана новина

Оскільки на зображенні не було вказано, що школяр насправді з Росії, і фото поширили в пабліку про новини Дніпра, користувачі без перевірки інформації почали активно поширювати новину в українському сегменті Facebook. Лише згодом з’ясувалося, що школяр ніяк не пов’язаний з Україною.

Історія Іллі почалася ще 2016-го. Тоді після олімпіади з фізики новина про нього з подібним підписом стала поширюватися у російських соцмережах «ВКонтакте» і «Одноклассники». Згодом фейк підхопили й українські пабліки. Хлопцеві довелося дати спростування вигаданої інформації — насправді він зайняв лише 29 місце.

Однак фейк дав початок цілій серії подібних. Ось українська «відповідь» Іллі Кочергіну — вигаданий Антон Ципко.

фейкова вигадана новина

Обговори з друзями:

  • Що таке фейки? Назви ознаки неправдивих новин.
  • Чи доводилось тобі повірити у неправдиву новину?
  • Що трапиться, якщо ЗМІ публікуватимуть лише фейки?

Довіряй, але перевіряй!

Щоб допомогти тобі орієнтуватися у шаленому потоці новин та виявляти неправдиві, Пустунчик підготував для тебе кілька порад. Задавай собі наступні питання щоразу, коли бачиш підозрілу новину.

Звідки взята новина?

Якщо у соцмережі тобі на очі потрапила якась неймовірна, шокуюча новина, не поспішай ділитися нею з друзями. Зупинися на мить і перевір, звідки взята інформація та хто її постить.

Добре знайоме тобі, надійне джерело — найбезпечніший варіант. Однак якщо джерело новини тобі невідоме, перейди на його сторінку, прочитай інформацію про нього (з якої країни, для кого призначений сайт, яка мета його існування). Якщо інформацію поширив користувач соцмережі, запитай себе, навіщо це йому, чому він поширив це повідомлення?

Якщо джерело новини не вказане, спробуй знайти його самостійно. Наведи курсор на зображення, натисни на праву кнопку мишки, відшукай вкладку«Знайти картинку (Google)». Так ти зможеш перевірити, звідки взято фото, які ще ЗМІ його публікували, і скласти загальне враження про новину.

Також можеш скопіювати невелику частину тексту і в лапках ввести в пошук Google. Так можна побачити, які видання теж публікували певний матеріал.

перевірка матеріалу в інтернеті

Мисли критично. Якщо новина здається неправдивою, звертай увагу на помилки в тексті, незручний макет сайту — це маленькі підказки, що підтверджують сумнівність джерела.

Чого не вистачає?

Не варто вірити заголовку — прочитай новину повністю. Заголовок може містити фрази, вирвані з контексту, цитати, числа або статистичні дані без вказівки на джерело, як от «Вчені стверджують…», «За прогнозами, кандидат набере 40 % голосів виборців» тощо (Які вчені? За чиїми прогнозами?).

Неправдиві новини часто підкріплюються підробленими відео та зображеннями, що містять зайві предмети, неправдиві написи. Навіть справжнє фото людини чи події може перетворитися на фейк, якщо додати до нього неправдивий підпис.

Ще один спосіб перевірки новини — читання коментарів. Часто буває корисно почути різні думки, ставлення до проблеми, щоб порівняти їх та скласти загальне враження про новину. Цінною є думка аналітиків, довірених аудиторів фактів та сайтів новин.

фейк в інтернеті

Маніпуляція почуттями. Що ти думаєш про новину?

Майстри маніпуляції. Вище я вже писав, що фейки розповсюджують з певною метою. Автори неправдивих новин знають: якщо розізлити або занепокоїти читачів, кількість переглядів новини значно збільшиться. Тож якщо новина тебе хвилює, перевір, чи вона справжня, перш ніж поширювати її.

фейкові новини на почуття

До чого тут надія? Надію теж використовують як інструмент маніпуляції. Якщо новина занадто солодка, аби бути правдою, найчастіше вона неправдива. Пам’ятай, чудодійних ліків зазвичай не буває, як і дев’яти місяців канікул замість трьох.

Фейк чи безневинний жарт? Іноді розпізнати жарт у Мережі не так просто. Смішний чи образливий матеріал може бути замаскований серйозною подачею інформації. В інтернеті чимало сатиричних видань, які зневажливо відгукуються про певних особистостей, відверто глузують, вигадують ситуації, що викликають обурення. Кількість коментарів під такими матеріалами доводить, що користувачі вірять таким матеріалам і не читають текст маленьким шрифтом: «Всі персонажі є вигаданими, будь-які збіги з реальними людьми є випадковими» тощо.

перевірка фейкових новин

У наступному відео ти дізнаєшся, як захиститися від фейків в інтернеті за допомогою розширень для браузера, та визначити, який український телеканал найчастіше порушує журналістські стандарти, а якому теоретично можна довіряти.

Читай також:

Помітили орфографічну помилку? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Рейтинг

3 933 0

оцінити публікацію

Додатив замітки

Медіаграмотність: як розпізнати неправдиві новини?

Щоб залишити коментар   авторизуйтесь

Коментарі:

Немає результатів.