Прислів'я з прислівниками, числівниками й антонімами

Прислів'я з прислівниками

Кожна мова має свою барву. Ось як описує нашу мову Людмила Баграт: «Українська має біло-сіро-блакитний колір свіжовипраного полотна, на дотик — як невеличка хмарка, гладенька і пухнаста водночас, та невловима — як полонити повітря? Пахне вона спілими яблуками, смакує криничною водою, а звучить, як журавлиний крик». Ось так і кожна частина мови є самобутньою і має свій «смак» і «запах».

Прислівник — одна з «найсоковитіших» частин мови. Де ще знайти такі милозвучні «навідліг» і «смерком», «живосилом» і «ницьма», «долілиць» і «крадькома». Ця частина мови настільки точно передає картини життя, що деякі сполучення слів можна замінити одним прислівником: у той час – тоді, у той же час – водночас, значною мірою – цілком.

І ось для Тебе підбірка прислів'їв з прислівниками, що допоможуть краще «познайомитися» з цією частиною мови.

Восени багач, а навесні прохач.
Нога, що поспішає, неодмінно спіткнеться.
Солома біля вогню лежатиме недовго.
Нерідко смішний початок сльозами закінчується.
Лінивому все ніколи.
У червні в коморі пусто, а на полі густо.
Хто вранці плаче, той ввечері сміється.
Зробиш спішно — вийде смішно.
Буде тому голодно, хто в жнива холодку шукає.
Ластівки низько літають — дощ обіцяють.
Хто влітку холодку шукає, той взимку голодним засинає.
Не лінися рано вставати та змолоду більше знати!
Комусь ніяково, а йому однаково.
Робити є де, а заробити ніде.
Важко знання добувати, зате легко носити.
Дим видно вдень, а вогонь вночі.
Гірко Парасці на чужій ласці.
Там добре, де нас нема.
Заліз кіт на сало і кричить: «Мало!»
Не дивись високо, бо запорошиш око.
Не холодно дитині в батьковій свитині.
Без солі не смачно. Без хліба не ситно.
Не кайся рано встати, а кайся довго спати.
Чесне діло роби сміло!
Як посієш наволоком, то і вродить ненароком, а як посієш густо, то не буде пусто.
Коли зореш мілко, посієш рідко, то й уродить дідько.

Прислів'я з прислівниками вищого й найвищого ступенів порівняння

Риба шукає, де глибше, а людина — де краще.
Чужа хата гірше ката.
Краще свої лати, ніж чужі шати.
Дожився: штани одні, а сорочок ще менше.
Раз на віку трапилось черв’яку залізти на моркву, він і каже: «Я вище всіх!»
Потайного собаки найгірш треба боятися.
В гостях добре, а вдома найкраще.
Дерево з глибоким корінням найменше боїться вітру.
Порожній колосок стирчить найвище.
Чим більше кицьку гладиш, тим вона вище горб підіймає.
Раніше встанеш, то більше діла зробиш.
Голова найбільше радиться з очима та вухами.
Риба утікає, де глибше, а чоловік – де ліпше.
Краще десятьом допомогти, ніж у одного попросити.
Ту вівцю першою стрижуть, яка найбільше мекає.
Гострий ніж швидше відріже шмат.
Манівцями – далі, навпростець – найближче.
Тяжко вранці прокидаться, а ще тяжче вечора діждаться.
Щастя – добре, але воля – краще.
Прямого дерева у лісі багато, а кривого найбільше.
Добре чути далеко, а зле ще далі.
Де не є добре, а вдома найкраще.
Проси не багато, а якнайбільше, а от бери, що дають.
Краще давати, як просити.
З високого коня почесніше, але гірше падати.
Чим більше диму, тим менше тепла.
Краще й не жити, аніж честь згубити.
Жити в безчесті гірше смерті.
Вище пояса не підскочиш, вище себе не виростеш.
Тупий серп гірше гострого руку вріже.
Ліпше свій гість, як чужих шість.
Борг чим довше лежить, тим більше росте.
Ліпше дома косою косити, ніж у війську ранець носити.
Хто більше читає, той більше знає.
Глибше орати — більше хліба жувати.
Як мілко орати, краще випрягати.

Прислів'я з числівниками

Чи часто Тобі доводиться щось рахувати? Впевнений, що так. І як у такому випадку обійтисябез числівників?

Але люди не завжди користувалися словами «три», «чотири», «шість» тощо.Слов'яни, наприклад, на позначення великих чисел використовували такі слова, як-от: тьма (10 000), легіон (100 000), ворон (10 000 000), колода (100 000 000).

Ти помітиш, що у прислів'ях, які я підібрав, найчастіше згадуються числівники два, три й сім. Це не випадково: ці цифри вважаються магічними.

Два — це символ протилежних начал, руху й оновлення (день і ніч, добро і зло, плюс і мінус).

Три символізує довершеність, досконалість. Згадай, як герой казки тричі мусить пройти випробування або ж відгадати три загадки.

Число чотири позначає життєвий цикл: дитинство,юність,зрілість, старість; весна, літо, осінь, зима.

Ще одне символічне число — сім: сім кольорів веселки, сім днів на тиждень, сім пелюсток чарівної квітки для здійснення бажань, сім зірок Великої Ведмедиці.

Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче.
Аршин на піджак, а два — на латки.
Балакала-говорила сім мішків гречаного Гаврила.
Біда біду перебуде — одна мине, десять буде.
В ліс їдуть, а на трьох одну сокиру беруть.
Семеро одного не ждуть.
Хоч три дні не їсти, аби з печі не злізти.
Це той, що одним пострілом сорок сім качок б’є.
Як напише один дурень, то сто розумних не розбере.
Два коти в одному мішку не помиряться.
Між двома дубами зав'язло теля зубами.
Два брати втікають, а два доганяють.
В роботі «ох», а їсть за трьох.
Вила гострі, а не один кінець мають.
Дай на три дні — візьмеш злидні.
Два б’ється — третій не мішайся.
Два брехуни одної правди не скажуть.
Дві невістки в хаті — два коти в мішку.
Двоє сваряться, — то винен розумний.
Де один панує, там сотня бідує.
День гуляє, три слабий, а на п’ятий — вихідний.
Дурний, як сто пудів диму.
Живи просто, проживеш років зо сто.
Від великого до смішного — один крок.
Влітку один тиждень рік годує.
Говорить так, як три дні хліба не їв.
За битого двох небитих дають, та й то не беруть.
За двома зайцями не гонись, бо й одного не піймаєш.
Краще на п’ять хвилин раніше, ніж на хвилину пізніше.
Двоє братів через дорогу живуть, а один одного не бачать.
Ліпше десять приятелів, ніж один ворог.
Лінивий двічі робить, а скупий два рази платить.
Один солдат — в полі не вояка.
Одне «зараз» краще трьох «потім».
П’ять днів не робим, а два відпочиваєм
Сало, сало, щоб ти пропало: три дні косив, три рази вкусив.

Прислів'я з антонімами

У колі друзів Ти більше говориш чи мовчиш? Частіше буваєш сумним чи веселим? Як Ти здогадався, виділені слова — антоніми — пари слів із протилежним значенням. ЗасновникиТворчої майстерні «Аґрафка» Романа Романишин та Андрій Лесів, щоб доступно пояснити дітям, що таке антоніми, створили незвичайну книжку-картинку-іграшку. Ось такі милі монстри демонструють, що таке антоніми.

Антоніми можуть бути загальномовними і контекстуальними. Загальномовні зрозумілі й легко визначаються. А от контекстуальні можна виявити лише у певному тексті, ситуації. Наприклад, у прислів'ї «Старість — черепашкою, а молодість — пташкою» антонімічні пари утворюють не лише іменники старість — молодість, а й прислівники пташкою — черепашкою.

Антонімічні пари лежать в основі великої кількості прислів'їв. Переконайся у цьому сам.

Багатий їсть, коли що схоче, а вбогий — коли що трапиться.
Бери здалеку жінку; купуй зблизьку корівку.
Балакає густо, а виходить пусто.
Без збутку — не бачить прибутку.
Бережи чуже, неначе око своє.
Де багато слів, там мало діла.
Дурний любить вчити, а розумний — вчитися.
З бідою не знатися — і щастя не знайти.
Краще погано їхати, ніж гарно йти.
Не замітай чужої хати — дивись, чи своя заметена.
Де літував, там треба було й зимувать.
З праці — радість, а з безділля — смуток.
Учений іде, а неук слідом спотикається.
Рано спорядилися, та пізно пустилися в дорогу.
З розумним можна знайти і втратити.
Старість не радість, а молодість не корисливість.
Корінь навчання гіркий, та плід його солодкий.
Проводити молодість – не бачити старості.
Краще віддати своє, ніж взяти чуже.
Брехень багато, а правда одна.
В добрім житті кучері в’ються, а в поганім — січуться.
В чужім оці порошину бачить, а в своєму пенька не замічає.
Велика риба маленьку цілою ковтає.
Високо літаєш та низько сядеш.
Від малих дітей голова болить, а від великих серце.
Всяк хоче взять, а ніхто не хоче дать.
Гірка робота, а солодкий хліб.
Говорить прямо, а робить криво.
Де гроші говорять, там правда мовчить.
Де м’яко стелять, там твердо спать.
Добре далеко розходиться, а лихе ще й далі.
З великої хмари — малий дощ.
Краще з розумним загубити, як з дурнем найти.
Маленька праця краща за велике безділля.
На чорній землі білий хліб родить.
На чужий коровай очей не поривай, а про свій дбай.
Не бійся розумного ворога, а бійся дурного приятеля.
Порожня бочка гучить, а повна — мовчить.
Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
Старість — черепашкою, а молодість — пташкою.
Умій взять, умій і віддать.
Хочеш миру — готуйсь до війни.
Хочеш собі добра — не роби нікому зла.
Як рік сухий — купуй бджілку, а коли мокрий — корівку.

Сподіваюся, ці підбірки прислів'їв із прислівниками, числівниками й антонімічними парами допоможуть Тобі ще й у підготовці до уроку.

Читай також:

• Хто — кращий, а хто — найкращий?
• Як зробити з мухи слона