Дотепні прислів'я про працю та лінь

Прислів’я та приказки про працю

Знову лінь прибирати в кімнаті? Згадай, як приємно, коли дім сяє чистотою. Не бажаєш виконувати домашнє завдання? Пригадай радість від отриманої дванадцятки. Нудно працювати в саду чи на городі? Уяви, як солодко буде ласувати стиглими плодами восени. Праця звеличує людину, робить її життя досконалішим, цікавішим, збагачує душевно. І наступні прислів’я — яскраве тому підтвердження.

• Діло майстра величає.
• Землю красить сонце, а людину — праця.
• Рання пташка росу оббиває.
• Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.
• Бджола мала, а й та працює.
• І коваль, і швець, і кравець, і на дуду грець.
• Доброму коневі — не довгі версти.
• Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує!
• Зароблена копійка краща за крадений карбованець.
• Коли почав орати, то у сопілку не грати!
• Не в цім хороша, що чорноброва, а в тім, що діло робить.
• Не взявшись за сокиру, хати не зробиш.
• Не дивись на чоловіка, а на його діло.
• Добрий початок — половина діла.
• Не кайся рано встати, а кайся довго спати.
• За один раз не зітнеш дерева враз.
• Не місце красить чоловіка, а чоловік місце.
• Не одяг красить людину, а добрі діла.

• Працюй, як коняка, а їж, як собака.
• Не святі горшки ліплять, а прості люди.
• Не сокира теше, а чоловік.
• Поки не упріти, доти не уміти.
• Ранні пташки росу п'ють, а пізні — слізки ллють.
• Відчиняй, пане, ворота — йде твоя робота!
• Старається, як мурашка.
• Треба нахилиться, щоб з криниці води напиться.
• Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.
• Чесне діло роби сміло!
• Хто що вміє, то і діє.
• Трудова копійка годує довіку.
• Хто що знає, тим і хліб заробляє.
• Щира праця мозолева.
• Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.
• Слова — полова, а праця — диво.
• Яка кроква, така й лата, яка праця, така й плата.

Прислів’я про роботу

«Справжній скарб для людей — уміння трудитися», — справедливо писав Езоп. А якщо працювати сумлінно та з любов’ю — результат не забариться, а з ним прийдуть душевна гармонія і задоволення. Бо ж найсолодший зі всіх плодів — плід людської праці.

• Хто багато робив, той і багато знає.
• Хто в роботі, той і в турботі.
• Хто робить кревно, той ходить певно.
• Як дбаєш, так і маєш.
• Рук робота — свято для душі.
• Як ручки зароблять, так ніжки сходять.
• Що ранком не зробиш, то вечором не згониш.
• Хто робить, той голим не ходить.
• Наліг, як циган на ковадло.
• Робити до сьомої суботи.
• Гірко поробити – солодко з’їсти.
• Роби до поту, а їж в охоту!
• Робить, як чорний віл.
• Без роботи і день роком стає.
• Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.

• Без роботи і день роком стає.
• Губами говори, а руками роби!
• Де руки й охота, там скора робота.
• Для нашого Федота не страшна робота.
• Добре роби — добре й буде!
• Де руки і охота, там спора робота.
• Тяжко тому жить, хто не хоче робить.
• Очам страшно, а руки зроблять.
• Не журись, та за діло берись.
• Роботящі руки гори вернуть.
• В умілого і долото рибу ловить.
• Ремесло не коромисло, плеч не відтягне.
• Ремесло на плечах не висить і хліба не просить, а хліб дає.
• Зробив діло — гуляй сміло.
• Коли став робить, то байдики не бить.

Прислів’я про працю і лінь

Мабуть, Тобі доводилося чути кумедні вислови на зразок «В роботі „ох“, а їсть за трьох» або «Він би й рад косити, та нікому косу носити». Усі вони — про лінощі. Пустунчик підготував для Тебе цікаві приказки про лінь та лінивих людей, прочитавши які, можна не лише мудрості набратися, але й насміятися досхочу.

• Грім не гряне — ледачий не встане.
• День гуляє, три слабий, а на п’ятий — вихiдний.
• До роботи плачучи, а до танців скачучи.
• Без охоти нема роботи.
• Без роботи день роком стає.
• Без сокири не тесляр, без голки не кравець.
• Маленька праця краща за велике безділля.
• Без труда нема плода.
• Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.
• Доця вельми спритна, доки дійде, молоко скисне.
• Думками за горами, а ділом у запічку.
• Думкою в небі, ногами в постелі.
• Жати у день душно, а вночі кусають комарі.
• Жвавий, як рак на греблі.
• Лежачого хліба ніде нема.
• Не нарікай на сусіда, коли спиш до обіду.
• У ледаря що не день, то лінь.
• Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
• Відкладай неробство, а не відкладай справу.
• Добре чужими руками жар загрібати.

• На чужий труд ласий не будь.
• Чужим добром не забагатієш.
• Білі руки чужі труди люблять.
• Тільки сир одкладений гарний, а одкладена робота — ні.
• Зачепилася за пень — простояла цілий день.
• Пішла по масло, та й у печі погасло.
• Іван на дуду грає, а Марія з голоду на кутні співає.
• Сидить надувається, три дні в чоботи взувається.
• Під лежачий камінь вода не тече.
• Ти його в плуг, а воно тобі в луг.
• У лінивого що у дворі, те й на столі.
• Як їв — то аж упрів, а як працював — то аж задрімав.
• Лінивому жить весело, та їсти нічого.
• Лінь чоловіка не годує, а тільки здоров'я жує.
• Іде воювать, а рушниці не хоче брать.
• У неряхи та непряхи нема доброї рубахи.
• Хоч три дні не їсти, аби з печі не злізти.
• Як до діла, то й спина заболіла.
• Дожидатись долі, то не матимеш і льолі.
• Під дощ хати не криють, а коли ясно — і сама не тече.
• Як голодний, то їв би, а як наївся — спав би.
• Або ви тату їдьте в ліс, а я дома зістанусь: або я дома зістанусь, а ви тату їдьте в ліс.
• Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче.
• Б’ють не лежачого, а ледачого.
• Батько хай їде орать — його коні знають, а я піду гулять — мене гості чекають.

Прислів’я про працю та навчання

Знання, немов сонячні промені, освітлюють життєвий шлях людини. Не бійся шукати нові захоплення, цікавитися чимось невідомим. Отримані уміння та навички допоможуть стати людиною з великої літери, цілісною особистістю, цікавим співрозмовником, адже знання – це сила!

• Луччий приклад, ніж наука.
• Не вчи орла літати, а соловейка співати.
• Не вчи ученого їсти хліба печеного.
• Не дивись на чоловіка, а на його діло.
• Один працює умом, а другий горбом.
• Навчання і труд поруч ідуть.
• Не лінися рано вставати та змолоду більше знати!
• Науки нівода не затопить, ні огонь не спалить.
• Знання – дерево, а діло – плоди.
• Знання робить життя красним.
• Наука в ліс не веде, з лісу виводить.
• Грамотний – видющий і на все тямущий.
• Знання людині — що крила пташині.
• Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
• Вік живи – вік учись.
• Від науки міцніють руки.

• Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі біжить.
• Учений іде, а неук слідом спотикається.
• Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде знати.
• Хто знання має, той мур зламає.
• Дарма, що малий, а й старого навчить.
• Без розуму ні сокирою рубати, ні личака в’язати.
• Вік живи — вік учись.
• Вченому світ, а невченому тьма.
• Гарно того вчити, хто хоче все знати.
• Не кажи — не вмію, а кажи — навчусь.
• Голова без розуму, як ліхтарня без свічки.
• Голова не на те, щоб тільки кашкет носить!
• Грамотний — видющий і на все тямущий.
• Догана мудрого більше стоїть, як похвала дурного.
• За битого двох небитих дають, та й то не беруть.
• За одного грамотного сім неграмотних дають.

Читай також:

• Прислів’я та приказки про родину,
• Прислів’я про добро і зло.