Найкращі пісні про маму

Мама для мамонтенка

По синему морю к зеленой земле
Плыву я на белом своем корабле.
На белом своем корабле,
На белом своем корабле.

Меня не пугают ни волны, ни ветер, –
Плыву я к единственной маме на свете.
Плыву я сквозь волны и ветер
К единственной маме на свете.
Плыву я сквозь волны и ветер
К единственной маме на свете.

Скорей до земли я добраться хочу,
– «Я здесь, я приехал!», – я ей закричу.
Я маме своей закричу,
Я маме своей закричу...

Припев:

Пусть мама услышит,
Пусть мама придет,
Пусть мама меня непременно найдет!
Ведь так не бывает на свете,
Чтоб были потеряны дети.
Ведь так не бывает на свете,
Чтоб были потеряны дети.

На, на, на, на, на, на, на, на, на-а-а...
На, на, на, на, на, на, на, на, на-а-а...

Припев.

Мама

Мама – первое слово,
Главное слово в каждой судьбе.
Мама жизнь подарила,
Мир подарила мне и тебе.

Так бывает – ночью бессонною
Мама потихоньку всплакнет,
Как там дочка, как там сынок ее –
Лишь под утро мама уснет.

Мама – первое слово,
Главное слово в каждой судьбе.
Мама землю и небо,
Жизнь подарила мне и тебе.

Так бывает – если случится вдруг
В доме вашем горе-беда,
Мама – самый лучший, надежный друг –
Будет с вами рядом всегда.

Мама – первое слово,
Главное слово в каждой судьбе.
Мама жизнь подарила,
Мир подарила мне и тебе.

Так бывает – станешь взрослее ты
И, как птица, ввысь улетишь,
Кем бы ни был, знай, что для мамы ты –
Как и прежде, милый малыш.

Мама – первое слово,
Главное слово в каждой судьбе
Мама жизнь подарила,
Мир подарила мне и тебе.

Моя мама лучшая на свете

Ты меня на рассвете разбудишь,
Трогать волосы ласково будешь.
Как всегда, поцелуешь любя,
И улыбка согреет меня.
Когда рядом ты со мной, мне тепло.
И спокойно на душе, и светло.
В целом мире мы одни – ты и я.
И пою про это я, мама моя.

Припев:

Моя мама лучшая на свете.
Она мне, как солнце, в жизни светит.
Мама – самый лучший в мире друг.
Как люблю тепло её я рук.
Моя мама лучшая на свете.
Она мне, как солнце, в жизни светит.
Мама – самый лучший в мире друг.
Как люблю тепло ее я рук.

Мама, мама, мама моя.
Мама, мама, мама моя.

Ты всегда все поймешь и простишь.
Знаю я, ты ночами не спишь.
Потому, что ты любишь меня.
Потому, что я дочка твоя.
Когда рядом ты со мной, мне тепло.
И спокойно на душе, и светло.
В целом мире мы одни – ты и я.
И пою про это я, мама моя.

Припев.

Матінка моя

Чи хмарина в небі хмуриться,
Чи сніжок летить в саду,
Я в вікно дивлюсь на вулицю,
І з роботи маму жду.

Приспів:

Нехай же знає вітер, і зорі, і моря,
Найкраща в цілім світі матінка моя.
Нехай же знає вітер, і зорі, і моря,
Найкраща в цілім світі матінка моя.

Не біда, як грім гулятиме,
Дощик сіє (не дарма?).
Лиш згадаю усміх матері,
Й краплі страху вже нема.

Приспів.

Обніму я щиро навесні,
Рідну матінку свою,
Дам дарунок їй, збентеженій,
В пісні радість переллю,

Приспів.

Пісня про матусю

Зірка з неба впала в золоті жита,
Пісня залунала тиха і проста,
Пісня про стежину в отчому краю,
Пісня про матусю рідную мою!

Приспів:

Там, де мама моя,
Там і сходить зоря!
Там і сходить зоря!
Там, де мама моя,
Там щаслива і я!
Там щаслива і я!
Там, де мама моя,
Відступає зима!
Відступає зима!
Там, де мама моя,
Там і смутку нема!
Там і смутку нема!

Очі материнські, від зорі ясні,
Ранком подарують погляд свій мені,
Руки материнські, її два крила,
Щоб мене матуся обійнять могла.

Приспів.

Мама і я

Дивуються перехожі, що ми з мамою так схожі,
Як на сонці росинки, як у морі краплинки,
Як веселі сніжинки – мама і я.

Приспів:

Мама і я, мама і я, мама і я, і я.
Мама і я, мама і я, мама і я, і я.

А нас тато вихваляє, що все з мамою встигаєм,
І прибрати, помити, смачно їжу зварити,
Гарні сукні пошити – мама і я.

Приспів.

Коли буде у нас свято – друзів буде теж багато,
Я тоді їм покажу, що я вмію робити,
Як умієм дружити мама і я.

Приспів.

Мамина казка

Я в дитинство своє заглядаю і, здається, неначе у сні,
Тихі сутінки віти зривають, розкриваються миті ясні.
Наче винне мале кошенятко, біля ліжечка твого стою,
І як кожне в дитинстві малятко, тихо прошу матусю свою.

Приспів:

Ну зроби, ну зроби мені ласку,
Розкажи мені матінко, казку.
Про співучий такий і чудовий,
Про мій рідний смерековий гай.
Ну зроби, ну зроби мені ласку,
Розкажи, розкажи мені, казку.
І я стану, як світ цей казковий.
Ти тихенько мені заспівай.

Ось чугайстер по горах блукає, ніжна мавка сплітає косу,
Ось козак, що чар-зілля шукає і збирає ранкову росу.
Ось дракон пролетів, наче хмара, і знайшов він чарівне перо,
І щаслива, закохана пара, що завжди переможе добро.

Приспів.

Ці казки я завжди пам'ятаю, ношу завжди їх в серці своїм,
Я по них все життя виміряю, свято вірю словам чарівним.
Та дитинство, мов сон пролетіло, все здавалось казкове, мине,
Раптом, чую знайоме і миле, ніжно донечка просить мене.

Приспів.