Спорт Кунг-фу-шоу біля храму Шаолінь. Історія кунг-фу
Чи знаєш Ти, друже, що таке кунг-фу: бойовий танець, техніка самозахисту чи спосіб досягнення внутрішньої гармонії? Наступний відеоролик переверне Твоє уявлення про бойові мистецтва Китаю. Читай далі — на Тебе чекає цікава історія зародження та розвитку одного з найпопулярніших видів спорту родом зі Сходу.
Десять тисяч дітей зі школи кунг-фу зібралися біля монастиря Шаолінь, аби показати гостям та мешканцям китайського міста Денфена неймовірне шоу… Та про це трішки пізніше, а поки що я розповім Тобі коротку історію зародження цього неймовірно красивого та давнього мистецтва — кунг-фу.
Що таке кунг-фу і як воно зародилося
Кунг-фу (або у-шу) — це китайське бойове мистецтво, що буквально означає майстерність, відточена роками. Та якщо Ти вважаєш, що кунг-фу — лиш здібність вміло махати руками та ногами, Ти дуже помиляєшся. Насправді кунг-фу — ціла система, що допомагає освоїти техніку самозахисту, зміцнити здоров’я та духовний стан людини.
Дослідники вважають, що кунг-фу могло зародитися ще в часи первісного суспільства. Аби захистити своє життя, вполювати дикого звіра та вижити, люди були змушені навчитися поводитися з різними знаряддями для полювання. З часом усі ці знання та навички збиралися в одну систему. А коли до влади прийшла династія Шан, полювання стало одним із методів тренування майстрів кунг-фу.
Кунг-фу як особливий бойовий танець
Дуже скоро, в часи правління династії Шан та епоху західної династії Чжоу (1045–256 р. до н. е) кунг-фу перетворилося на своєрідний бойовий танок, якому обов’язково вчили солдат. Так молоді бійці вчилися володіти своїм тілом і тренували силу духу.
Щовесни та щоосені найкращі майстри бойових мистецтв демонстрували свої вміння на змаганнях. А досконале володіння холодною зброєю (зокрема мечами) було одним з головних пунктів навчання майбутніх воїнів.
В епоху правління династії Цинь (221– 207 р. до н. е) і династії Хань (206 р. до н. е. – 220 р.) танці як вид бойового мистецтва стають дедалі популярнішими, а боротьбою та вмінням користуватися зброєю захоплюється чи не кожен молодий юнак. Особлива цікавість виникає до гри зі списами.
Стиль п’яти звірів
Новим витком розвитку бойових мистецтв Китаю став знаменитий Стиль п’яти звірів. Хочеш дізнатися про нього більше? Читай далі!
Майстер у-шу Бай Юйфен поєднав стародавню систему тренінгу лікаря Хуа То з бойовим мистецтвом Шаоліня та створив стиль «П’яти кулаків Бая»: кулак дракона, кулак тигра, кулак леопарда, кулак змії та кулак журавля.
Наслідуючи рухи цих тварин, воїни-монахи тренували силу волю та зміцнювали власне тіло. Коли монахи виходили «у мир», про кунг-фу дізнавалося все більше і більше людей.
Як кун-фу стало мистецтвом
Династія Тан сприяла розвитку бойових мистецтв. Кунг-фу набуло чітких художніх форм і стало одним з видів мистецтва. Регулярно влаштовувалися змагання, найкращих — щедро винагороджували. Кунг-фу стало настільки популярним, що ним захоплювалися не лише китайці, але й жителі інших країн Південно-Східної Азії.
З’явилися так звані Люди Луци. Вони подорожували країною, заробляючи на життя дивовижними виставами, у яких демонстрували елементи бойових мистецтв. Зазвичай на публіку виходив один актор або пара. Важко було знайти людину, яка б не захоплювалась вражаючими вміннями майстрів.
Від бойового танцю до самостійної науки. Занепад кунг-фу
Пройшли роки, і в ХІV–ХVІІ ст. китайські бойові мистецтва стали описувати в книгах. Так про техніки кунг-фу дізналася левова частина жителі усієї країни.
Під час правління династії Цин (1644–1911 р.) у-шу було офіційно заборонено. Тож китайці створюють таємні клуби та підпільні школи бойових мистецтв. У цей час гине багато талановитих майстрів кунг-фу.
Відродження бойових мистецтв Китаю
На початку ХХ ст. китайські бойові мистецтва відроджуються. Влада намагається взяти у-шу під свій контроль та перейменовує його в го-шу (державне мистецтво).
В 1923 році в Шанхаї відбулася спартакіада з у-шу. А 1936-го китайці вперше продемонстрували кунг-фу на олімпійських іграх в Берліні.
Комуністи, прийшовши до влади, заборонили у-шу як феодальний пережиток. Багато майстрів кунг-фу змушені були покинути кордони рідної країни. Так про бойові мистецтва Китаю дізнався увесь світ.
Нині глибокі китайські традиції кунг-фу відроджуються і набирають популярності. Бажаєш пересвідчитися на власні очі?
Дивись захоплюючий виступ вихованців Академії кунг-фу неподалік монастиря Шаолінь у Китаї. Синхронність рухів та грандіозність дійства примусить затамувати подих навіть бувалих мандрівників та досвідчених майстрів бойових мистецтв.
Цікаво, що китайська провінція Цзянсу, населення якої становить близько 74 мільйонів жителів, ввела кунг-фу до навчальної програми учнів початкових та середніх шкіл. Щоправда, поки що лише в якості експерименту.
Мета нововведення — пропаганда здорового способу життя серед молоді та розвиток древніх культурних традицій Китаю, адже кунг-фу — невід’ємна частина історії та культури держави.
Читай також:
Кунг-фу-шоу біля храму Шаолінь. Історія кунг-фу
Щоб залишити коментар авторизуйтесь
Коментарі:
Емма Горькая