Щедрий вечір — щедрий стіл!

Без якої страви не буває Щедрого вечора? Звісно ж, без куті! «А як же Святвечір?», – запитаєш Ти і, звісно, матимеш рацію. Зараз усе поясню: кутю українці обов'язково готували на три свята: багату — в переддень Різдва, щедру — перед Старим Новим роком, а голодну — на Водохреща. Рецепт її був майже однаковий, проте різдвяна кутя неодмінно мала бути пісною, а ось на Щедрий вечір у неї додавали вершкове масло чи молоко, а дехто — і смалець!

Інгредієнти для куті — невипадкові, адже ця обрядова страва — особлива. Пшениця — символ добробуту і гарного врожаю, мак — це зірки на небі, мед означає здоров'я, горішки — достаток, а родзинки — любов.

Як і на Різдво, у Щедрий вечір на столі, окрім куті, обов'язково повинні бути ще й такі ритуальні страви, як узвар, голубці, риба, вареники, млинці та пироги. Зі свинячих ніг колись, за давнім звичаєм, варили холодець — аби в людей не боліли ноги. Дехто ще й різав на свято чорну курку — вважалося, що тоді інші кури будуть добре нестися.

На стіл господиня ставила книші й калачі і запалювала одну чи три свічки. А перед початком трапези діти виходили з хати, батько сідав за стіл, а мати клала перед ним так багато пирогів, що його аж видно не було! Коли малюки поверталися до світлиці, то здивовано питали:

– А де ж це наш тато?

На це батько відповідав:

– А хіба ж ви мене не бачите?

Діти казали:

– Ні, не бачимо.

– То дай, Боже, аби ви так завжди мене не бачили, – казав батько і роздавав усім пироги.

Так господар сім'ї бажав усім, аби кожен день був таким багатим і радісним, як цей Щедрий вечір. А він і справді завжди видавався невимовно веселим — бо ж були у ньому не тільки родинні посиденьки, а й прегарні щедрівки. А щедрівникам потрібна була винагорода — тож господиня у це свято мала наготувати вареників і пиріжків не тільки на рясно вкритий стравами стіл, а й для всіх, хто заходив до хати з теплими побажаннями.

Читай также:

• Рецепти вареників на будь-який смак.
• Приготуй кутю на Різдво за новим рецептом.