Портали маленької Краплинки

Портали маленької Краплинки

Друже, чи замислювався Ти над тим, скільки води витрачаєш щодня? А щомісяця? Повчальна історія про Малюка та Краплинку розповість Тобі, як правильно економити воду, та нагадає, наскільки важливий «маленький» вклад кожного для збереження природних ресурсів Землі.

Вранці, коли Малюк підійшов до ванної, був дуже здивований. Звідти лунали фрази якоїсь розмови.

«Так триває вже не один день! Треба його зупинити!» — почувся один голос.

«Але як саме?» — запитав інший голос.

«Цікаво! Хто ж це може розмовляти у нашій ванній?» — розмірковував хлопчик. — « Мама й тато на кухні, а кіт Планшет коло моїх ніг».

Тому він рішуче відкрив двері, але нікого не побачив.

«Невже мені почулося?» — мовив хлопчик і взяв у руки зубну щітку. Потім Малюк відкрив кран, змочив щітку, наніс пасту і почав чистити зуби. Раптом знову звідкись пролунало: «Він знову за своє. Таки треба його зупинити!»

Хлопчик ще раз уважно оглянув кімнату. І знову не побачив нічого дивного. Лише з полички чомусь впав тюбик зубної пасти. Хлопчик поставив його на поличку, але той знову впав. Тому цього разу Малюк поклав тюбик далі від краю та продовжив чистити зуби. Але ж крізь шум води знову почулися якісь дивні фрази:

— На жаль, я не зміг його зупинити.

— Нічого, я спробую.

Тим часом Малюк закінчив умиватися і вже витирався рушником. Та одна краплинка ніяк не здавалася. Вона стрибала то на носик Малюка, то на його щічки, то на губи і, зрештою, мовила:

— Привіт, Малюче! Цікаво, де поділася твоя спостережливість?

— Яка ще спостережливість?

— Як? Тобі не здалося дивним, що тюбик постійно падав?

Малюк тільки похилитав головою.

— Шкода. Тоді скажи, чи вмієш ти читати?

— Вмію. Тільки не кажи, що зараз тут влаштуєш мені уроки читання.

— Гаразд, уроку читання не буде. Але скажи мені, що написано на тюбику?

— Хіба на ньому щось написано? — здивувався хлопчик.

— Так, є! І саме тому тюбик кілька разів падав. Він хотів, аби ти прочитав його напис. Прочитав і дещо правильно зробив.

— Гаразд, зараз подивлюся, що там написано. З цими словами хлопчик взяв тюбик, покрутив його в руках і прочитав: «Бережімо воду!»

— Краплинко, щось я геть тебе не розумію. То ти говориш про якусь спостережливість, тепер про воду. Що не так?

— Як, що не так? От скажи, як ти чистиш зуби?

— Як, як? Чищу і все.

— А вода у цей час тече?

— То й що? Вона ж нікуди не зникає: з крану — в каналізацію, а далі — у річку.

— І ти вважаєш, що у цьому немає нічого поганого? Тоді мерщій у дорогу! — рішуче мовила Краплинка.

— Ти пропонуєш мені мандрівку? Мандрівки я люблю. Тільки не кажи, що ми будемо пірнати в каналізацію, — перелякано мовив хлопчик.

— Ні, в каналізацію ми не поліземо. Це небезпечно. Але є інші способи мандрувати.

З цими словами Краплинка роздулася, наче мильна бульбашка, і на чомусь зосередилась. Вже за мить друзі були на березі річки.

— От так дива! Краплинко, ти провела нас крізь портал? — поцікавився хлопчик. — Тепер уся малеча буде заздрити мені. А чи можна помилуватися берегами річки та послухати її шум? І поплавати хочеться.

— У нас немає часу на відпочинок, – стримано відповіла Краплинка. – Я маю показати тобі мешканців цієї річки.

— То ми пірнатимемо? — захоплено запитав хлопчик.

Але Краплинка не відповіла. Вона знову на чомусь зосередилася, і хлопчик миттю зменшився до розмірів маленької рибки.

Потім вони опинилися у воді. Спочатку вони побачили мальків — так звуть маленьких рибок. Ті підпливли майже до поверхні води і грілися у сонячних променях.

— Як добре тут засмагати! — раділи малята-рибенята.

— Так, адже вода в цій річці чиста і добре пропускає промінчики сонця. От малята й тішаться!

Потім їм зустрілася зграя форелей, яка смакувала соковитими водоростями.

— Які смачні ці водорості, — мовила одна з форелей.

— Звісно, що смачні, — пояснила Краплинка. — Вода тут чиста, водорості її із задоволенням п’ють і ростуть смачними-пресмачними.

На дні річки Малюк та Краплинка побачили величезних риб, яких називають сомами. Ті солодко спали й пускали величезні бульбашки. Лише один крізь сон мовив:

— Як м’яко тут спиться!

— Звісно, що м’яко, — погодилася Краплинка. — Тут немає ніякого залізяччя, гілля чи скла, а вода чиста-пречиста.

Та раптом звідкись почулося:

— Тривога! Тривога! У нашій річці чужинець!

Малюк перелякано подивився на Краплинку, й вони одразу опинилися на березі.

— Краплинко, хто це був?

— Санітари цієї річки. Вони подумали, що ти можеш накоїти тут біди, от і забили на сполох.

— Санітари? Але я нікого не помітив.

— Вони дуже маленькі. Такі крихітні, що їх можна побачити лише під мікроскопом, — пояснила Краплинка.

— Тобто, зі мною розмовляли якісь невидимі мікроорганізми? — здивовано запитав Малюк.

— Краплинко, і ти з ними дружиш? — обурився Малюк і схопився за голову. — Від мікробів можна лише захворіти!

— Не думаю, що від цих санітарів річки можна захворіти, — зауважила Краплинка. — І хоч вони крихітні, але великі трудівники і пильно слідкують за чистотою у воді. Вони переробляють шкідливі хімічні речовини на безпечні.

— Невже вони вирішили, що я, Малюк, — також якась шкідлива речовина?

— Мабуть, — посміхнулася Краплинка. — Ти ж був крихітним.

І вони розсміялися.

— А в інших річках також є такі санітари? — поцікавився Малюк.

— Звичайно, вони є скрізь: і в струмочках, і калюжках. Але наші санітари не завжди можуть впоратися з усім брудом. Якщо його багато, вони можуть загинути, і річка перетвориться на болото. А в ньому немає місця ні сомам, ні форелям. І смачним водоростям буде там не до вподоби, — пояснила Краплинка.

Малюк уважно подивився на Краплинку, а вона додала:

— Зараз ти сам все побачиш. Але для цього ми здійснимо ще одну мандрівку. Тільки цього разу в минуле.

— В минуле? Там я ще ніколи не був, — зацікавлено відповів хлопчик.

— Тоді уперед, себто — у минуле! Років на сто! — рішуче мовила Краплинка.

Малюк знову взяв Краплинку в долоньки, а та, як і раніше, роздулася наче мильна бульбашка, і невдовзі друзі опинилися на березі іншої річки. Поруч стояв величезний завод. Він пихтів щодуху з усіх труб. Довкола було брудно і стояв неприємний запах. Малюк долонькою закрив носик і відійшов далі, щоб не забруднитися. Та навіть звідти йому було видно, як по річці пливе велика чорна пляма. Вона була ненажерою, ганялася й прилипала до усіх, хто був у річці. Зараз вона переслідувала зовсім маленьку сріблясту рибку. Бідолаха відпливала то в одну сторону, то в іншу, але пляма не відставала. Тоді рибка вистрибнула з води й з останніх сил прохрипіла:

— Благаю: врятуйте!

Думати було ніколи. Малюк швидко підбіг до води й підхопив рибку, а Краплинка тієї ж миті перенесла їх у сьогоднішній день. Тут хлопчик випустив бідолашку у чисту воду.

— От так пляма! Я ледь не загинула. Дякую Вам! — мовила рибка й весело поплескала по воді хвостиком.

Коли рибка відпливла, Малюк запитав:

— Чому у тій річці живе величезна чорна пляма? Невже там немає ваших санітарів?

— Нагадаю тобі, що ми були у минулому. Десь сто років тому на березі річки збудували завод. Вони використовували багато води, а потім скидали її у річки. Але та вода була такою брудною, що наші санітари не встигали навести лад.

— Невже з такою водою нічого не можна зробити?

— Можна. Її очищають. Але цікаво те, що для цього люди залучають тих самих невидимих санітарів. Їм лише створюють комфортні умови. І тоді вони здатні очистити навіть дуже брудні води. А після цього воду випускають у річку. Зрозумів?

— Це я зрозумів. Але мені й досі не зрозуміло, чому ти насварила мене, коли я чистив зуби, а вода з крану текла. Вона ж чистою була і чистою потекла у каналізацію.

— Так, ти сам зізнався, що чиста вода дарма потекла у каналізацію. Запам’ятай: чисту воду треба берегти! Тоді у санітарів буде менше роботи. Тепер згадай напис на тюбику й подумай, як можна зменшити кількість брудної води.

Малюк над чимось задумався й уже зібрався щось відповісти, та раптом помітив, що стоїть біля дверей у ванну. І знову звідти лунає якась розмова:

— Невже й сьогодні дарма тектиме вода?

— Побачимо.

Малюк заходить у ванну. Там знову нікого немає. Він бере в руки тюбик зубної пасти. Ще раз його уважно оглядає і читає «Бережімо воду!». Потім підходить до шафи, бере стакан, наповнює його водою, закриває кран і починає чистити зуби.

І раптом чується: «Таки наш Малюк кмітливий! Він буде берегти воду! Ура!»

Читай також:

Помітили орфографічну помилку? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Рейтинг

1 929 0

оцінити публікацію

Додатив замітки

Портали маленької Краплинки

Щоб залишити коментар   авторизуйтесь

Коментарі:

Немає результатів.