Матір Тереза та її життя

Агнес Ґонджа Бояджіу (таке справжнє ім’я матері Терези) народилася в Македонії у заможній родині та була наймолодшою із трьох дітей. Лазар, брат Агнес, згадував, що в дитинстві дівчинка була маленькою рожевою товстушкою, тому вдома її називали Ґонджа, що в перекладі з албанської означає «бутон квітки».

Батько Агнес був співвласником великої будівельної фірми, але коли дівчинці було всього 9 років, він загинув під час албанського визвольного руху. З того часу її родина жила у злиднях. Та попри все жінка стверджувала:«У мене було щасливе дитинство».

Дранафіле, мати Агнес, змушена була самотужки виховувати трьох дітей. Попри те, що їй довелося тяжко працювати, вона знаходила час для їх виховання: привчила дітей до щоденної молитви, брала Агнес і Агату з собою в костьол, відвідувала з ними хворих і нужденних.

Коли Агнес було 18 років, вона покинула домівку і вступила в лави місіонерської організації сестри Лорето. Згодом почала викладати в монастирській школі. Вона надзвичайно любила дітей, але дедалі більше їй хотілося допомагати бідним.

«Самотність і відчуття того, що ти нікому не потрібен, — найжахливіший різновид убогості», — говорила Мати Тереза. Вона була переконана, що голодних можна нагодувати, хворих — підлікувати, безпритульних — десь поселити, але якщо людину ніхто не любить, вона ніколи не буде щасливою.

Орден сестер милосердя

У віці 40 років матір Тереза заснувала Орден сестер милосердя. Спочатку ця організація об’єднувала всього 12 членів, а сьогодні до неї входять понад 4500 сестер зі 133 країн світу.

Жінки доглядали за хворими, роздавали ліки та харчі бідним, допомагали прокаженим. Ніякої підтримки від держави не було. Дещо вони отримували від благодійних організацій або ж ходили по домівках, де їм віддавали ліки, термін придатності яких закінчувався, залишки їжі, старий одяг.

Будинок для тяжкохворих

Через два роки після заснування Ордену мати Тереза відкрила перший будинок для важкохворих. Пізніше подібні установи стали називати хоспісами. Цьому передувала така подія: мати Тереза побачила на вулиці ледь живу жінку, її тіло було покрите виразками і фурункулами. Черниця відвезла нещасну до лікарні, але там жінку не захотіли прийняти, бо у неї не було ні грошей, ні медичного страхування. Тоді матір Тереза сказала, що не піде нікуди доти, доки про нещасну не подбають, і домоглася свого.

Від цієї маленької перемоги мати Тереза щиро раділа. Але коли по дорозі додому вона помітила, що на вулицях лежать десятки таких людей, на яких ніхто не зважає, її серце стиснулося від болю. Саме тоді матір Тереза зрозуміла, що необхідно створити особливий заклад, де про цих людей подбають.

Перший будинок для тяжкохворих був названий «Нірмал Хрідая», що в перекладі означає «Чисте серце». На той час, до речі, у матері Терези було вже 26 помічників, які змушені були дотримуватися суворого режиму сестер милосердя. Вони спали на солом'яних матрацах, їли тільки рис та овочі, працювали по 16 годин на день, а також обов'язково щоденно молилисяо 4 годині ранку.

Дитячий притулок «Шишу Бхаван»

У 1955 році мати Тереза заснувала перший притулок для покинутих дітей під назвою «Шишу Бхаван», що в перекладі означає «Будинок дітей». Ось що про це говорила мати Тереза: «Я стала матір'ю тисячі покинутих дітей, залишених на вулицях і узбіччях доріг, у сміттєвих ящиках і канавах. Я врятувала їх, обігріла і навчила. Багато з них знайшли собі хороші родини в Індії, Америці, Європі. Але всі вони пам'ятають мене. Вони надсилають мені свої фотографії, і коли я розглядаю їх, я радію за моїх дітей».

Діяльність матері Терези була визнана Ватиканом, і у 1979 році калькуттська черниця отримала Нобелівську премію миру. Папа Римський на знак вдячності «за її всесвітню місію любові» подарував матері Терезі власний розкішний білий Lincoln. Та жодна з нагород їй не була потрібною: медаль лауреата Нобелівської премії вона часто забувала де-небудь у гардеробі, а на виручені за авто кошти заснувала лікувальний заклад.

Заповіді матері Терези

Матір Тереза ніколи не прагнула популярності — вона просто робила людям добро, бо безмежно любила кожного. Ось яких заповідей вона дотримувалась:

• Люди бувають нерозумними, нелогічними та егоїстичними — і все ж люби їх!
• Коли ти будеш робити добро, то люди звинувачуватимуть тебе у затаєній особистій користі та самолюбстві, — і все ж виявляй доброту!
• Якщо ти досягнув успіху, то може з’явитися багато фальшивих друзів і справжніх ворогів, — і все ж досягай успіху!
• Якщо ти чесний і відвертий, то люди обманюватимуть тебе, — і все ж будь чесним і відвертим!
• Те, що ти будував роками, може бути зруйнованим в одну мить, — і все ж будуй!
• Люди потребують допомоги, але вони згодом дорікатимуть тобі за неї, — і все ж допомагай людям!
• Якщо ти досягнув безмежного щастя, тобі будуть заздрити, — і все ж будь щасливим!
• Добро, яке ти зробив сьогодні, люди забудуть завтра, — і все ж твори добро!
• Ділись із людьми кращим, що в тебе є, і цього ніколи не буде достатньо — і все ж ділись найкращим!

Читай також:

• Великі справи Індіри Ганді
• Як важливо бути хорошим