«Багато веселих історій». Про «ангельське» дитинство одного винахідливого малюка

Нещодавно у видавництві «Час майстрів» вийшла чудова книжечка «Багато веселих історій».

Невеличкі оповідання розкажуть тобі про життя і пригоди маленького хлопчика, який ні на мить не давав засумувати цілій купі людей: мамі і тату, сусідам і вихователям, друзям і навіть незнайомцям. Бо ж який тут спокій, коли під рукою банка зеленки, а поряд бігає кішка; чи коли закохався у дівчинку, але випадково поцілив їй картоплиною в лоба?..

Захопливі перипетії та відкриття, що підстерігають малого бешкетника на кожному кроці, перетворюють його життя на суцільну пригоду. П’ятирічний малюк відчайдушно бореться з тістом, пробує «каларадських» жуків на смак і маскується крейдою — не обов’язково бути нудним розумником, щоб стати відомим письменником або космонавтом!

Автор збірки, дитячий письменник і художник Віталій Кириченко, зізнається: цей допитливий непосидючий малюк — він сам, нині вже дорослий дядечко і тато п’ятьох дітей. «Більшість історій сталися зі мною насправді,» — пише дорослий вигадник.

Немов машина часу, книга перенесе тебе у дитинство твоїх батьків, без телефонів та «вай-фаю», де грязьові ванни лікують від усіх хвороб, а з осиного гнізда добувається оттакенний мед.

Кумедні історії, що стаються з малюком, відкривають йому навколишній світ, вчать любити природу, поважати батьків, бути добрим і справедливим. Однак у книзі не знайдеш нудних демагогій — так легко і по-дитячому наївно письменник описує «безневинні» хлопчачі пустощі: ігри з сірниками, вдавану «піньтературу», втечу з дитсадка.

«Одного разу я стояв і дивився у вікно. За вікном йшов мокрий сніг, а на підвіконні стояла ваза з «котиками», що розпустилися. Я зірвав один. Він був такий м’який, ніжний і пухнастий, що я, незрозуміло навіщо, засунув його собі в ніс. Потім зірвав ще один — і в іншу ніздрю. Але, коли я вирішив їх витягнути, виявилося, що зробити це самому неможливо…»

«Хлопець я був непростий», — відверто зізнається автор. Іноді тільки дорослим усвідомлюєш ймовірні наслідки власних дитячих витівок. Зате які спогади!

«У три роки я сам пішов із дитсадка… Я думав про те, як зрадіє моя мама, побачивши мене, такого самостійного і тямущого. Перейшовши через рейки трамвая, я вже попрямував повз пустир до будинку, де ми жили. Як раптом…» — в яку халепу потрапив малий герой і чим закінчилась історія, розповість оповідання «Про найперші спогади».

У героєві невеличких кумедних розповідей так легко впізнати себе! Ось чому дуже раджу тобі почитати ці «казочки» в компанії мами і тата — а то раптом вони забули, що також колись були дітьми?

У збірці 69 оповідань. Це число — маленький каламбур, як і кожна подія в книзі, бо скільки не читай і як не крути, а все одно вийде цікаво і весело.

Знайомство із книгою відкриє тобі внутрішній світ малюка, допоможе разом із ним подолати дитячі страхи та стати сильнішим, бо «Знання — це сила»:

«У нас у дитячому садку був хлопчик Дімон. Його всі боялися, і ніхто не любив… Він обирав собі жертву і доводив її до сліз… Одного разу він вибрав мене. Він штовхав мене, обзивався, забирав іграшки — загалом, робив усе, щоб моє життя було нестерпним… Але одного разу, наприкінці весни, я дізнався…»

Яку страшну таємницю Дімона відкриє наш герой і як назавжди відіб’є хлопчиську бажання знущатися з себе? Історія змусить малюка по-новому поглянути на свого кривдника, а лайфхак від бабусі допоможе назавжди забути про булінг у дитсадку: «Вже тільки те, що ти знаєш про його слабкості, робить тебе сильнішим…»

«І мабуть, щось таки змінилося в мені й у моєму погляді, бо Дімон подивився на мене, потім собі під ноги і мовчки пішов гратися в пісочницю».

Якщо раптом такий забіяка орудує у твоїй школі, не мовчи! Покажи цю історію друзям та своєму вчителю — разом ви точно вигадаєте спосіб «знешкодити» розбійника. Оповідання стане чудовим приводом для обговорення в класі.

Прочитавши цю чудесну збірку разом з батьками, ти дізнаєшся, як «вирішувати суперечки головою», чому іноді корисно скидатись на дівчинку та що таке бурлеск очима дитини. Хвилини щирого сміху і теплого родинного спілкування гарантовані. Ще б пак, адже в дитинстві письменник обожнював смішити однолітків і дорослих.

І, здається, з тих пір мало що змінилось, бо й нині його історії викликають нестримний регіт у читачів.

Віталій Кириченко не просто розповів правду про своє «ангельське» дитинство. А ще й зобразив, як все було насправді, у яскравих ілюстраціях. Роздивлятися ті дотепні малюнки захоплююче й весело — вони неодмінно нагадають тобі смішні випадки з власного життя. А скільки подібних історій згадають батьки!

Після знайомства із книгою Віталія Кириченка мимоволі спадає на думку: кожен із нас має чарівну здатність перетворювати сум на радість, а сірі будні — на яскраві… Будь то пофарбований ліфт чи сніговик у ванній. Читай і ти веселі історії талановитого киянина та роби світ навколо яскравішим, добрішим та щасливішим.