Зі святом Трійці!

Кажуть, саме цього дня Господь створив Землю та засіяв її зеленню.

Свято іще називають П’ятидесятницею, адже святкується Трійця на 50-й день від Пасхи.

Здавна відзначати Зелені свята починали ще з четверга перед Трійцею. Дівчата йшли в поле, ліс або на луги збирати трави для вінків. Окрім конвалій, васильків та незабудок вплітали ще й полин — оберіг від русалок. Не дарма тиждень перед Трійцею називали «русальним», адже вірили, що в цей час ходять вони житами, блудять лісами, плавають у річках та можуть залоскотати до смерті. Через це зазвичай на Трійцю не купалися.

Хату до свят годилося прикрасити зеленим гіллям (липою, березою, кленом), підлогу встеляли пахучими травами.

В неділю букет із трав брали з собою на ранкову службу, потім зелень сушили і використовували як ліки від різних хвороб та оберіг від лихих сил. Існує прикмета, буцімто троїцькі трави бережуть дім від грози.

Хазяйновиті господині пекли хліб, а сухарі, що зоставались від нього не викидали, а зберігали до весілля і давали нареченим, бажаючи сімейного щастя та кохання.

По обіді починалися народні гуляння, ігри, співи і танці.

Давним-давно на Трійцю поширеною була традиція «водити тополю». Дівчата обирали з поміж себе найвищу — «тополю», прикрашали її намистом, барвистими хустками, обвивали зеленню та водили селом і полями, де якраз цвіло жито. Якщо на їхньому шляху зустрічалися люди, тополя низько вклонялася, а дівчата співали:

Стояла тополя край чистого поля;
Стій, тополенько, не розвивайся
Буйному вітрові не піддавайся…

Тополі давали подарунки або гроші «на стрічки».

Як звечоріє, дівчата водили хороводи, плели вінки і пускали їх за водою. А деякі таємно дарували їх своїм коханим на знак любові. Парубки обирали наречених. З веселими іграми та конкурсами гуляння тривали до глибокої ночі.