Монастир у скелі

Назва монастиря з китайської перекладається як «Пшенична гора». І й справді, здалеку руда скеля з численними вікнами та фігурами нагадує солом'яну скирту.

Висота скелі — 142 м. Неподалік знаходиться стародавній Великий Шовковий Шлях, який приводив сюди не лише монахів, але й талановитих художників, здібних скульпторів та ремісників. Тут, у монастирі, вони творили свої шедеври, прикрашаючи ними святиню.

Активне будівництво храму почали ще в IV ст. монахи Цуангао і Танхонг.

Ішов час, і стіни храму поповнювались красивими фресками та різноманітними витонченими статуями, а зовні, у скелі, були висічені величезні фігури. Нині висота найбільшої фігури 16 метрів.

Монастир Майцзишань — скарбниця цінних старовинних речей. Тут знайдено понад 7200 скульптур, 2000 предметів з яшми, бронзові та залізні вироби, книги, посуд та статуетки, а також 1000 кв. м фресок IV-ІХ ст.

Колись у монастирі ховалися від негоди та недругів. Дістатися до печер вдавалося тільки обраним, адже гроти розташовані на 80-метровій висоті.

Печери з’єднані між собою дерев’яними доріжками, розташованими над прірвою.

Сьогодні «Пшенична гора» — розкішний музей, що належить до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і таїть у собі численні загадки і секрети, адже багато печер і досі закриті для відвідувачів.