Сценарій до Дня дружби

Ведучі: витончена романтична дівчина та зухвалий сучасний юнак.

Юнак: Привіт, молодь!!! Як відпочивається? Враження і почуття зашкалюють? А то! На те воно і літо, щоб поповнювати багаж нових знайомств, доcвід, так би мовити, підсилювати. А сила є – розуму не потрібно.

Дівчина: Ти можеш обійтися без свого сарказму? Невже потрібно гарну подію перетворювати на блюзнірство? Міг би сьогодні принаймні пристойніше вдягнутися і вести себе порядно.

Юнак: Барбі, ти своїми витонченими манерами вже дістала по саме нікуди! Шо ти від мене хочеш: смокінг, метелика і лаковані білі капці?

Дівчина: Усе, я так не можу. Роби що хочеш, я йду!

Юнак: Гуляй вальсом, бебі! (дівчина йде) Так, про що це я, шо там далі по тексту? (порпається в паперах) Ні… Нічого не розумію. Гей, мала, повернися та хоч підкажи, що далі говорити. Образилась. І на що, питається, з чого все почалося? Мала, вибач, я був неправий, повернись… (дівчина неохоче повертається)

Дівчина: Ти запитав, з чого все почалося? Гайнімо у давні часи і пригадаймо найпершу в світі сварку. (доцільно додати музику, за можливості – танець)

Найперша сварка на Землі
Давно покоїться в імлі.
Вкарбована у суть Грааля,
Написана в святих Скрижалях.
Найперша сварка – Бог і Люди,
Її розвіяно повсюди,
Донині болями пульсує,
Життям загрішеним керує.

Юнак: Допетрав, це ти про біблійну історію спокуси. І справді найперша сварка: Адам, Єва, змій, Бог.

Дівчина: Спокуса йти наперекір передана нашими пращурами генетично. Відтоді, з часів вигнання перших людей з Едему, ми – жінки – зміст усього непередбачуваного, сварливого і непокірного. Що б не зробилося – винні саме жінки, за логікою чоловіків.

Юнак: Можна подумати, що чоловіки не мають рації. Чи не так, мужики? Усе вам мало, усе вам не так, вдягнувся не так, веду себе не так.

Дівчина: Зараз знову посваримося, тоді піду і не повернуся.

Юнак: Тихо-тихо-тихо (цілує у щоку) , вибач, понесло мене. І мужики бувають неправими, ой же ж наскільки неправими. Як згадаю пана міжнародного футбольного арбітра, який гол у матчі Україна – Англія не помітив!

Дівчина: Та не переймайся ти так, це лише гра, слід ставитися до життя по-філософськи. Програли у спорті – неприємно, обдурили у політиці – образливо, але це вже історія. Слід навчитися прощати.

Юнак: Історія, прощати, філософія. Не для мене ці поняття, я щирий українець, а ми волелюбні, нам пальця до рота не клади!

Дівчина: Не перебільшуй. Ми – інші, ми – вміємо прощати.
Згадаймо сварку історичну.
Княгиня Ольга, Мал величний.
І місто спалене дотла,
Малуша зганьблена мала.
Але вона простить зуміла,
Русі дитину народила,
Котра піднесла міць держави,
І здобула в нащадків славу.

Юнак: Це ж треба! І справді, вміємо прощати, й не лише історично. Ти ж простила мою зухвалість.

Дівчина: А ти мені прощаєш вимогливість і непередбачуваність.

Юнак: Мої предки вчора посварилися через пересолений салат. Таке реаліті-шоу було! Тепер не знаю як їх помирити.

Дівчина: У мене не краща ситуація. Подруга в депресії тиждень, розійшлася зі своїм хлопцем. Хоча сварка була дріб’язкова і кохають вони одне одного, а поступитися не хочуть.

Буває так: Він і Вона,
Неясно, де чия вина
Та невідомий сварки зміст.
Упертість проявляє хист.
Затьмарює гординя очі,
Зникають символи пророчі.
Порозуміння пропадає,
Кохання начисто вмирає.

Юнак: А звести їх докупи ніяк не можна? Може, побачаться і простять образи. Є ж умовні мирилки. Гей, народ, хто мирилку з дитсадка пам’ятає? (у натовпі тусанина, вовтузяться двійко дітей, юнак їх виводить) Ми тут, розумієш, про чисті почуття, мир і дружбу, ветеринарну службу, гринпіс і все таке, а в нас під носом бійка. Чого б'єтеся?

Дитина 1 : Я мирилку знаю, я розкажу.

Дитина 2 : Ні – я. Ти у мене танчика відібрав, колеса поламав, ти – поганий, і мирилка твоя погана.

Дитина 1 : Ти за свої слова відповідай, малий. Я на всіх ранках Бабая граю, у мені прихований Джонні Депп сидить. (тягнеться вдарити опонента)

Дівчина: А, може, ви разом мирилку розкажете?

Діти в один голос:

Мир-миром,
Пироги з сиром,
Варенички в маслі,
Ми – дружечки красні,
Обіймімося,
Поцілуймося! (діти обіймаються, вибігають)

Юнак: Мені б отак з учителями…

Дівчина: І моїм сусідам, що постійно сваряться через палку любов до тваринного світу. В одних кішка Клеопатра, в інших – пес Цезар. А в результаті – війна світів у 3-Д.

Юнак: Скільки людей – стільки сварок, у кожного своя правда.

Дівчина: А в нас – одна на всіх, і вона святкова. Адже зібралися ми разом лише для того, щоб відкрити цікаву, неймовірну і дуже дієву річ. Найголовніше – вміти пробачати і розуміти близьких людей.

Юнак: Як казав кіт Леопольд, давайте жити дружно!

Дівчина: Бо дружба – одна з найпрекрасніших речей у світі! Погляньте на себе очима людини, з якою ви посварилися. Чи у всьому саме ви мали рацію? Можливо, недовірливий жест, необдумане слово спричинили образу?

Юнак:
Не сваріться, обійміться,
Стане світ умить співать.
Щиросердністю пройміться,
Вчитись будемо прощать.

Разом: Вітаємо усіх з Міжнародним днем дружби!

Автор сценарію: Оксана Геращенко, завідувач ДНЗ №22, м. Коростень Житомирської області.