Веселі вірші про тварин, птахів та комах
Літні канікули — чудова нагода вивчити новий віршик про улюблену тваринку. Приготуйся до порції позитиву — наш Пустунчик зібрав для тебе цілу зграю крутих віршів про тварин, птахів та комах.
Тварини — дивовижні створіння! Вони живуть у найбільших глибинах океану — за умов вічної ночі й величезного тиску. Їх можна зустріти на найвищих горах і високо в повітрі. Пристосувалися вони й до низьких температур Арктики й Антарктики, здатні витримати спеку й безводдя пустель.
Не дивно, що тварини надихають поетів, художників, фотографів на захопливі витвори мистецтва.
…А поки митці створюють свої неймовірні шедеври, ми з задоволенням помилуємося їхніми роботами. Для всіх юних любителів фауни Пустунчик підготував добірку жартівливих, цікавих і трішки сумних віршів про тварин. Почитаємо?
Дитячі віршики про тварин
Ведмідь
Буркотливий,
вайлуватий
Ходить лісом дід
кудлатий.
Одягнеться в кожушину,
Мед
шукає і ожину.
Літом любить полювати.
Взимку
— у барлозі спати.
Як
зачує він весну,
Прокидається від сну.
(Володимир Гринько)
Білочка
Хвiст трубою, спритнi
нiжки —
Плиг iз гiлки на сучок!
—
Носить бiлочка горiшки
В золотий свiй
сундучок.
В неï й очi, мов
горiшки,
Кожушинка хутряна,
Гострi вушка, наче
рiжки, —
У дуплi живе вона.
(Григорій Бойко)
Іде кіт через лід
Іде кіт
через лід
Чорнолапо
на обід.
Коли чує
він: зима
Його біла
підзива.
— Ти чого
йдеш через лід
І лишаєш
чорний слід?
— Бо я
чорний, — каже кіт, —
Я лишаю
чорний слід.
Коли ж
біла ти сама,
То білій
тут дотемна.
І пішов
кіт через лід
Чорнолапо
на обід.
Стала
зимонька сумна:
За котом
ішла весна!
(Микола Вінграновський)
Черепаха
На грядці,
де росте редиска,
сидить
якийсь незнаний звір:
на спині
в нього чорна миска
і ніжки
висунулись з дір.
Та це ж,
звичайно, черепаха!
І як вона
прийшла сюди?
Ой
черепахо-бідолахо,
ти ж тут
загинеш без води!
Адже до
річки через поле,
через
ярочки та горби
по-черепашачи,
поволі,
ти будеш
лізти дві доби!...
А ми цю
чорну боягузку,
що вся
сховалась під щитом,
мерщій
загорнемо у хустку
і понесемо
всі гуртом.
І примчимо
єдиним махом
в кущі до
річки, до води.
Отут
спокійно, черепахо,
живи й
далеко не ходи!
(Забіла Наталя)
Поросятко
Поросятко
спохватилось:
«Ой, давно
я вже не милось!
Я ж
чистеньким бути мушу.»
Та й залізло
у калюжу.
(Грігоре Вієру)
Щедрий їжачок
Назбирав
їжачок
Ягід
червоненьких,
Запашних
гниличок,
Яблук та
опеньків.
Сів у лісі
відпочить.
Думає-гадає:
«Маю чим
пригостить,
Та гостей
немає».
Взяв їжак
гнилючки,
Яблука й
опеньки.
Під пеньки,
під сучки
Поховав
хутенько...
Погукав
пташенят,
А вони
цокочуть,
Що грибів
не їдять,
Що грушок
не хочуть.
Кличе
білку з дупла,
А вона
говорить:
«Я ж горіхів
запасла
Майже
півкомори».
Хай як
перший сніжок
Буде
посівати, —
Всіх
запросить їжачок
До своєї
хати.
(Григорій Коваль)
З лісу зайчики ішли
З лісу
зайчики ішли,
Кавуна
вони знайшли.
їли, їли
кавуна,
Так і виїли
до дна.
Хить його
туди й сюди —
Покотили
до води.
Заї-зайчики
смішні
Попливли
на кавуні!
Попливли
на кавуні,
Наче й
справді на човні!
Та як далі
відпливли —
З ляку
слізки потекли...
А матуся
зирк із хати:
Попливли
її зайчата!..
Каже
гусочці зайчиха:
— Порятуй
зайчат від лиха!
Добра
гусочка зайчат
Завернула
вмить назад.
Чим
кінчаються пригоди? —
Не робіте,
діти, шкоди!
(Леонід Полтава)
Вірші про птахів для дітей
Соловейко
Ліс зелений,
ліс барвистий
Повен
солов’їним свистом.
В солов’я
до співу хист,
Бо великий
він артист.
Він співає
безкоштовно.
Ліс
заслухався. Чудовно!
(Грігоре Вієру)
Ластівка
Ти знов
защебетала
У мене під
вікном,
Із вирію
вернувшись,
Клопочешся
з гніздом.
А там же
вічне літо
Цвіте, як
божий рай,
— Чого ж
вернулась знову Ти в мій журливий край?
— Хоч літо
там і сяє,
Любіше
тут мені:
Така
квітчасто-пишна
Вкраїна
по весні.
Така
квітчасто-люба,
Що й в тім
краю-раю
Все бачу
я хатинку,
Де се
гніздечко в’ю.
(Борис Грінченко)
Синиця
Синичка
дзьобала сало,
Прив´язане
до вікна,
А потім
сала не стало,
Та все
прилітала вона.
На скрипці
грала під хатою,
Але не
просила їди,
Бо стала
сама багатою –
Минулися
холоди.
І з вдячності
вона грала,
Неначе
скрипаль-корифей.
А хата їй
відповідала
Щасливим
сміхом дітей.
(Дмитро Павличко)
Шпак пита у півня
Шпак пита
у півня:
— Де твоя
шпаківня?
Півень
глянув на ріку
І сказав:
— Ку-ку-ріку!
Нащо та
шпаківня,
Є курник
у півня!
(Анатолій Камінчук)
Ручна чайка
Над морем
— сонце і блакить,
Ширяє
чайка білокрила.
Ось хлопчик
крикнув — і за мить
о нього
чайка прилетіла.
Ось на
плечі уже вона
Сидить,
немов у себе вдома.
Напевно,
чайка ця – ручна,
Давно із
хлопчиком знайома.
(Анатолій Качан)
Дятликова школа
Дятлик
школу відкриває,
Всіх до
себе зазиває:
— Щоб
рахунок добре знати,
Будем
вчитись рахувати!
— Стукнув
раз —
Одуд
прилетів на в'яз.
Стукнув
два —
Прилетіла
сова.
Стукнув
три —
Вийшли з
річки бобри.
Старший
кричить:
— Навчіть
і нас лічить!
(Анатолій Камінчук)
Лелека
Ходить
бусол по болотах
У червоних
у чоботах,
Ловить
ящірок, комах
Та на жаб
наводить жах.
Довгим
дзьобом цокотить,
За хвилину
полетить,
Щоб із
неба, з вишини
Помахать
крилом мені.
Дитячі вірші про комах
Світлячок
Спить
метелик біланець,
Спить
зелений стрибунець.
Спить
ромашка і кульбабка,
Під листком
заснула жабка.
А маленький
світлячок
Не лягає
на бочок:
Він засвічує
ліхтарик
І чита
собі букварик.
(Анатолій Камінчук)
Павучок-лісовичок
Павучок-лісовичок,
Втративши
спочинок,
Сплів
розкішний гамачок
З білих
павутинок.
Влаштувавшися
як слід
В гамаку
м’якому,
Він в
осінній переліт
Вирушив
на ньому.
Знявся
вгору над ліском,
Над грузьким
болотом …
Гамачок
став літаком,
Павучок
— пілотом.
(Вадим Скомаровський)
Бджілка весело літає
Бджілка
весело літає,
Квіткам
вічка розтуляє.
Каже:
«Квіти, годі спати,
Я прийшла
медок збирати!»
(Анатолій Камінчук)
Сонечка
Сонечко,
те, що у небі світило,
Якось у
річку згори задивилось
І здивувалось:
«Хіба ж так буває?
Знаю, одне
я, а тут нас аж два є.»
Сонечко
інше — жучок невеличкий
— Зручно
вмостилось на листя сунички.
В нього
учора були уродини,
Й цятка
новенька з’явилась на спині.
Хто ще не
бачив, погляньте уважно.
Це вам не
жарти, це дуже поважно.
Сонечко
горде і раде без міри:
Рочків
чотири і цяток чотири.
(Леся Медик-Яремчук)
***
Швидкий
коник стрибунець,
Веселун
і пустунець,
Ціле літо
він сюрчить,
До роботи
не спішить.
***
Хто не
знає комарів?
Дошкуляють
вони всім,
Хай летять
собі у ліс
І до нас
не сунуть ніс.
Читай також:
Веселі вірші про тварин, птахів та комах
Щоб залишити коментар авторизуйтесь
Коментарі: