Історія однієї зірочки

Ілюстрація для прев’ю: Целюх Руслана, Овруч

Колись давним-давно космос ділився на два Всесвіти: на світ зірок та планет. Кожен із них мав свою королеву й устрій, за яким вони жили. І ніколи ці два Всесвіти не перетиналися.

Одного разу машина, яка вказувала шлях до Всесвітів, зламалася і маленька зірочка, яку звали Полуничка, потрапила до планет. Спочатку вона злякалася і сховалася, але пізніше зрозуміла, що цей Всесвіт дуже схожий на її дім, єдине — тут були тільки планети.

Полуничка ще ніколи не бачила такої різноманітності кольорів: кожна планета була надзвичайною. Першою вона побачила планету, яскравість якої осліплювала їй очі, вона була схожа на сонце чи місяць, але зі слів двох співрозмовників вона зрозуміла, що це — Венера. Полуничка швидко дістала свій космічний планшет і ввела цю назву. Вона прочитала, що Венера — друга планета Сонячної системи і третій за яскравістю об’єкт на небі, її блиск поступається лише блиску Сонця та Місяця.

Ця інформація і вразила, і змусила Полуничку прочитати про всі планети. Те, що вона дізналася, їй дуже сподобалося. Вона захотіла особисто познайомитися з кожною з них.

Поки Полуничка захопливо читала, не помітила, як до неї наблизилася планета, схожа на смугастика. Пізніше Полуничка дізналася, що це Юпітер. Вони подружилися, і новий друг пообіцяв, що не видасть її і допоможе повернутися додому.

Але по дорозі до машини їх наздогнали планетні патрульні і повели Полуничку до своєї Королеви. Наша зірочка дуже злякалася, адже вона не знала, що з нею буде далі.

Королева виявилася дуже красивою. Вона була одягнена в золотисту сукню, а на її голові сяяла вишукана корона, на якій було видно Сонячну систему.

— Що ти шукаєш у нашому Всесвіті? —запитала Королева.

— Я випадково сюди потрапила, — тремтячим голосом відповіла Полуничка, — але мені тут дуже сподобалося, і хотілося б, щоб і мої друзі-зірки теж побачили красу Вашого Всесвіту, а Ви мали змогу познайомитися з нашим світом.

— Це неможливо! — вигукнула Королева. — Так ніколи не було!

— Але ж Ви — королева і можете все, головне — бажання! — промовила зірка. — Я змогла б умовити нашу Королеву відновити діалог між нашими світами.

— Ти — мрійниця, — ніжно сказала Королева планет. — Але ти маєш рацію. Напевно, настав час, щоб ми з сестрою поговорили.

— Наша Королева — Ваша сестра? — здивувалася Полуничка.

— Так, але наші батьки Космос та Галактика вирішили, що краще, коли ми будемо окремо. Та я завжди мріяла про зустріч із нею… —не встигла закінчити історію Королева планет.

— І я теж, люба сестро! — вигукнула Королева зірок…

Довго говорили дві сестри, їхньому щастю не було меж. Вони пригадували своє дитинство, де кожна з них була лише маленьким вогником на руках у тата і в обіймах мами. Розмовляли і про своє теперішнє життя — і вирішили скасувати заборону. Врешті-решт, всі жителі Всесвітів мають право жити в єдиному та безпечному космічному просторі. Щойно вони підписали цю домовленість, до зали увійшли тіні.

— Хто ви? — розгублено запитала Королева планет.

— Хто ми? — жартівливо перепитав чоловік.

— Ми… —ніжно протягнула жінка і відкрила обличчя.

— Мамо! Тату! — вигукнули обидві Королеви.

Сімейна розмова була насиченою й емоційною. Батьки та доньки через стільки космічних літ нарешті об’єдналися в єдину родину.

Полуничка ж спілкувалася зі своїми новими друзями-планетами, а Всесвіт став єдиним простором для всіх небесних тіл.

Ось так одна маленька зірочка з великим серцем змогла об’єднати два Всесвіти, і зараз ми маємо можливість спостерігати за їхньою дружбою та розмовами, вдивляючись у безкрає небо…

Шандюк Анна, Чуднів

Читай також:

• Фантастична історія «Витівки НЛО»,
• Хто такі інопланетяни? Таємниці походження НЛО,
• Жабенятко-моднячок і мильні бульбашки.