Цікавинки про ялинки

Чому ялинки вічнозелені? Що в них спільного з хмарочосами і де росте найстаріша ялинка-рекордсмен? Найцікавіші факти про колючих представниць родини Соснових розповідає Пустунчик.

3 20 т. 3

Уявити Новий рік без ялинки неможливо, як Святого Миколая — без подарунків. Але що ми знаємо про таємничі вічнозелені дерева, якими так любимо прикрашати дім напередодні зимових свят?

Ялинка — скарбниця вітаміну С

Хвойні ліси — зелені легені планети. Один гектар ялинового лісу за рік виділяє 5,6 тонн кисню та пів тони фітонцидів — особливих летких речовин, згубних для бактерій. Не дивно, що багато санаторіїв будують посеред хвойних лісів. Відпочивати тут не лише корисно, але й надзвичайно приємно — завдяки ефірним оліям сосни та ялиці наповнюють повітря неповторними ароматами.

Та це ще далеко не всі чесноти ялинки. Чи знаєш ти, що у хвої ялиці в шестеро більше вітаміну С, ніж у лимоні? Хто б міг подумати!

Чому ялинка вічнозелена?

Викопні рештки рослин свідчать: 250 мільйонів років тому дерева не могли існувати за мінусової температури — їхнє звикле до сонця, наповнене вологою листя одразу б розрізали зсередини замерзлі кристалики води. Та з плином часу дерева, як от повзуча арктична верба, пристосувались до суворих умов та холоду і сьогодні ростуть навіть у найвіддаленіших регіонах Арктики.

Ялинки використовують унікальний спосіб адаптації до низької температури. На відміну від берези чи клена, які скидають листя на зиму, ялинка наповнює хвою концентрованим цукровим соком та ефірними оліями. Вони запобігають замерзанню голочок протягом усього року.

Форма голочок видовжена циліндрична, а поверхня достатньо жорстка, тому волога з них не випаровується настільки швидко, як у листяних дерев. Завдяки цьому зимові свята ми проводимо у компанії вічнозеленої лісової гості.

Цікаво, що голки ялини живуть 5–7 років; м’які, з білими смугами голки ялиці — 12 років. А от хвоя модрини восени стає жовтогарячою та врешті опадає. Ось такі дива!

Чому ялинка — це маленький хмарочос?

В Україні ялинки найбільш поширені в Карпатах. Тут колючі красуні виростають до 50 метрів заввишки. А це висота 15-поверхівки, уявляєш?

Найвищим хвойним деревом на Землі є секвоя. Унікальний представник рослинного світу! Діаметр її стовбура досягає 6–11 метрів, а висота — 110 метрів, як довжина футбольного поля! Тунелем, зробленим у такому дереві, спокійнісінько проїде автомобіль, а на пні поміститься цілий оркестр.

Найвища секвоя світу росте в національному парку Редвуд, штат Каліфорнія, США. Висота «Гіперіона» (так назвали секвою) становить 115,5 метра. Знайшли гігантське дерево Кріс Аткінс та Майкл Тейлор у 2006 році.

Ялинки-довгожителі

Щоб ялинка стала дорослим деревом, їй потрібно рости 12 років. Як і поміж людей, серед ялинок також трапляються довгожителі. В Україні вік найстаріших ялин досягає 500 років. Та це далеко не межа.

У згаданому Редвудському заповіднику збереглася секвоя, яку індіанці використовували як вишку для спостереження і розведення сигнальних багать. ЇЇ вік — 5000 років, і вона продовжує рости!

Однак і це ще не все. Найстарішому в світі дереву-рекордсмену 9950 років. Це канадська ялинка на ім’я Old Tjikko («Стара Тікко»), яка росте у горах Швеції.

Корисна і... смачна!

Ялинка — не лише багате джерело пилку для бджіл, але й пожива для багатьох лісових звірів і пташок. Ялинова хвоя — улюблені ласощі глухарів узимку. Насінням шишок сосни, кедра, модрини та ялиці харчуються майже всі пташки. А кору та гілки хвойних полюбляють копитні тварини та гризуни.

Люди варять із хвої смачне ялинове варення. А ще...

З деревини ялини виходять прекрасні скрипки, човни, меблі, шовк та фанера для літакобудування. Із хвої соснових виготовляють вітамін С, а задерев’яніла смола стає сировиною для виготовлення дорогоцінних прикрас.

Висаджуючи сосни на схилах пагорбів, людина запобігає розмиванню ґрунтів. Лісосмуги з хвойних дерев затримують на полях сніг, послаблюють вітри. Таке велике практичне застосування хвойних призводить до того, що багато видів стали рідкісними і потребують охорони.

До Червоної книги України занесено таких представників Голонасінних: сосну крейдяну, сосну кедрову європейську, модрину польську, сосну Станкевича, ялівець високий, тис ягідний.

Як ялинка стала новорічним символом?

У давні часи люди вірили, що кожне дерево — це домівка для духів. Аби задобрити вищі сили, гілки дерев прикрашали символами родючості та достатку: фруктами, яйцями, горіхами. Священне дерево, яке берегло дім від лиха, мало бути вічнозеленим та символізувати незламну силу життя. Красуня-ялинка ідеально підійшла на цю роль.

Звичай прикрашати ялинку до новорічних свят походить з Німеччини. На Русі цю традицію в 1700 році впровадив Петро І, змінивши дату Нового року з 1 вересня на 1 січня. Цар наказав прикрашати ялиновими гілками домівки та вулиці. Та заради справедливості скажемо: колись у Німеччині не рубали ялинки, а навпаки — саджали їх на свята.